Львівщина пропонує відновити 24 пам’ятки архітектури у межах «Великого будівництва».

 

Департамент архітектури та містобудування Львівської ОДА сформував перелік з 24 пам’яток архітектури Львівщини, які пропонує внести у загальнодержавний список об'єктів культурної спадщини для реставрації упродовж наступних чотирьох років в межах програми «Велике будівництво». Більшість пропонованих об’єктів на Львівщині – пам’ятки національного значення, зокрема замки, палаци, костели, церкви. Для 16 ключових пам’яток наступного року також напрацюють комплексні стратегі ревіталізації, повідомили у департаменті архітектури ЛОДА.

 

Тартаківський палац. Фото https://loda.gov.ua

 

За інформацією керівниці департаменту архітектури ЛОДА Олени Василько, спочатку від області сформували список з 16 об’єктів.

 

«У першу чергу ми обирали ті об’єкти, які потребують великих коштів – понад 20-30 млн грн, за кошти обласного бюджету їх реставрувати дуже складно», – прокоментувала Олена Василько.

 

Свірький замок. Фото snail76.livejournal.com

 

Так, департамент архітектури та містобудування Львівської ОДА запропонував включити до загалньонаціонального переліку на реставрацію:

 

– пам'ятку архітектури національного значення Замку XV-XVII століть (охоронний №481) у селі Свірж Перемишлянського району;

 

– пам'ятку архітектури національного значення Замку XVII століття (охоронний №486) у селі Старе Село Пустомитівського району;

 

– палац Потоцьких кін. ХІХ століття (ох. № 1424) пам'ятка архітектури національного значення в селі Тартаків Сокальського району Львівської області;

 

– пам'ятка архітектури національного значення Костелу 1758 р. (ох. №470) у селі Годовиця Пустомитівського району;

 

– пам'ятка архітектури місцевого значення Палац Гредлів у місті Сколе Сколівського району;

 

Поморянський замок. Фото https://galnet.fm

 

– пам'ятка архітектури національного значення Замку-палацу XVI-XVII століть (ох. №427) у смт. Поморяни Золочівського району;

 

– пам'ятка архітектури національного значення Костелу Успення Пресвятої Діви Марії (ох. №430) у селі Білий Камінь Золочівського району;

 

– пам'ятка архітектури національного значення (ох. № 421-1) Костел ХVII століття Різдва Богородиці у м. Комарно Городоцького району;

 

– пам'ятка архітектури національного значення (реставрація оборонних мурів та благоустрій території) храму Різдва Пресвятоїї Богородиці у смт. Щирець Пустомитівського району;

 

 

Добромильська ратуша. ​Фото https://loda.gov.ua

 

пам'ятка архітектури національного значення Ратуші ХVIІI століття (ох. № 1425) у м. Добромиль Старосамбірського району;

 

– Монастирський храм з дзвіницею – пам'ятка архітектури національного значення ХV-ХVIІI століть (ох. №407) в смт. Підкамінь Бродівського району;

 

– Влаштування історико-культурного парку «Древній Звенигород» – реставраційні роботи на пам'ятці археології національного значення Городище літописного Звенигорода Х-ХІІІ століть (ох. №130021-Н) на території с. Звенигород Пустомитівського району;

 

– Замковий комплекс (палац з казематами) (ох. №401) у м. Броди Бродівського району;

 

– іконостас дерев’яної церкви Собору Пресвятої Богородиці в с. Матків Турківського району;

 

– пам'ятка архітектури національного значення – дерев’яної церкви св. Михаїла 1663 року (ох. № 1441) у с. Ісаї Турківського району;

 

– пам'ятка архітектури національного значення дерев'яній церкві Воздвиження Чесного Хреста 1661 року (ох. №378) у Дрогобичі.

 

Дерев'яна церква Воздвиження Чесного Хреста у Дрогобичі. Фото https://loda.gov.ua

 

Для усіх цих пам’яток у наступному році у межах проєкту, який підтримав Українських культурний фонд, департамент архітектури та містобудування Львівської ОДА спільно з фаховими консультантами напрацює комплексні програми ревіталізації.

 

«Ми добре розуміємо, що пам’ятки архітектури потребують не лише реставраційних робіт, а, передусім, візії їх включення у культурне та економічне життя локальних громад. Потрібно створити довкола них привабливі туристичні дестинації. Інакше реставрація і гроші, які туди вкладе держава, будуть марні. Через комплексні програми ревіталізації, ми хочемо запропонувати готову візію, яку напрацюємо разом з фахівцями різних галузей, а насамперед реставраторами та архітекторами, митцями, представниками туристичного бізнесу та місцевими громадами. Такі «дорожні карти» для об’єктів спадщини стануть частиною стратегії громади та основою для її сталого розвитку», – пояснила Олена Василько.

 

Окрім цього, від громад надійшли пропозиції щодо включення ще шести пам’яток до переліку на реставрацію у межах програми «Велике будівництво»:

 

– Костел Зіслання Святого Духа та монастир Бернардинів у Червонограді;

 

– Дерев’яна церква Святого Юра XVII століття зі списку ЮНЕСКО у Дрогобичі;

 

– Фасад музею «Дрогобиччина»;

 

– Експозиційні зали музею історфї релігії на пл. Музейній у Львові;

 

– Дах і фасад бібліотеки Стефаника у Львові;

 

– Театр імені Леся Курбаса у Львові;

 

– Житниця XVIII століття у Дрогобичі.

 

За інформацією Олени Василько, Жовківський замок та Золоту підкову Львівщини, що належать до Львівської галереї мистецтв, подають окремим списком.

 

Нагадаємо, раніше у Мінкульті заявляли, що на відновлення культурної спадщини у 2021-2024 роках в Україні виділять 55 млрд грн. Голова ЛОДА Максим Козицький зазначав, що на Львівщину мають виділити найбільшу частку з цієї суми, адже тут розташована чверть усіх пам’яток України.

 

16.12.2020