Цього тижня статистика поширення коронавірусної хвороби в Україні перейшла на позитивну динаміку. За минулих сім діб зафіксували менше захворювань, аніж за сім попередніх днів. Уперше з липня. Окрім того, українські медики тричі за тиждень констатували більшу кількість одужань від COVID-19, аніж нових пацієнтів.
Українські посадовці оголосили, що злам пов'язаний із карантином вихідного дня. Але замість того, щоб продовжити такий ефективний і хвалений епідеміологічний захід, вони його тут же скасували. Експерти ж наголошують: щоб втримати хвилю коронавірусу, Україна мусить негайно впровадити повний локдаун – навіть не чекаючи свят.
Випрямлення графіка і нові карантини вихідних днів – уже не допоможуть. Колапс передбачається у січні.
Рахуємо, але не рахуємося
Статистика минулого тижня принесла декілька позитивних цифр. Так, радіти над цими показниками ще передчасно. Але звернути увагу на них варто – бо такої динаміки в Україні не було з літа.
Динаміка захворювань. Графік показує усереднене значення за попередні сім днів
За сім попередніх днів в Україні зафіксували 90 627 нових випадків коронавірусної хвороби, що на 10 тисяч менше, аніж попередньої семиденки. Для порівняння, тижнем раніше лабораторії підтвердили 100 237 захворювань.
Таким чином, відношення середньотижневого приросту нових випадків ковіду до аналогічного показника минулого тижня становить 0,9. Вперше з літа динаміка пішла в дроби і сягнула менше одиниці.
Тричі за тиждень державна статистика фіксувала більше одужань, аніж нових захворювань.
За підсумками 4 грудня, кількість активних носіїв коронавірусної хвороби в Україні зменшилася на 1125 осіб, 2 грудня – 1119, 1 грудня – 910.
Відношення середньотижневого приросту нових випадків ковіду до середньотижневого минулого тижня (в разах)
У перший день позитивної статистики, 1 грудня, прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив на засіданні уряду, що Кабінет Міністрів резиґнує з карантину вихідного дня. «За попередній тиждень ми отримали на шість тисяч випадків менше, аніж це було прогнозовано… Це дозволяє зняти саме ці обмеження», – прозвітував Шмигаль.
Президент Володимир Зеленський так зрадів із доброї статистики, аж узявся жартувати. Жартував на улюблену тему – про Петра Порошенка. «Щоденна кількість хворих припинила зростати настільки стрімко і геометрично, як колись росли магазини Roshen по всій країні. Тому нам вдалося збити цю динаміку», – сказав Зеленський.
Зі слів пана Президента, теперішні темпи поширення коронавірусу дозволяють Україні перебути новорічні і різдвяні свята без локдауну. «Ми не будемо псувати людям свята, на які всі ви так чекаєте», – сказав Зеленський у зверненні.
Однак експерти наголошують на тому, що українська влада діє безрозсудно.
Палимо гарячку
Викладач Школи охорони здоров'я Києво-Могилянської академії, лікар-інфекціоніст Володимир Курпіта каже в коментарі Z, що він не схильний до того, щоб пов’язувати сповільнення темпів поширення коронавірусної хвороби з карантином вихідного дня. Зі слів пана Курпіти, будь-який епідеміологічний захід слід оцінювати з певної часової дистанції. Наразі минулого занадто мало часу.
«Правила епідеміології говорять про те, що будь-які обмежувальні заходи є ефективними в тому разі, якщо вони покривають хоча би два інкубаційні періоди. Фактично, карантин вихідного дня покрив два тижні. Одні вихідні, другі, треті – це два тижні. Якщо відштовхуватися від тривалості середнього інкубаційного періоду, який становить п’ять днів, то ми от ці два періоди пройшли. Але якщо відштовхуватися від тривалості повного інкубаційного періоду, то він становить 14 днів. Логіка в цьому (карантині вихідного дня, – Z) не зовсім зрозуміла, і вона не має епідеміологічного характеру. Епідеміологія тут не ключовий чинник для прийняття рішень. Ключовою була політика. Можливо, економіка. Але не епідеміологія», – резюмує Курпіта, колишній директор Центру громадського здоров’я МОЗ.
Зеленський відтягує момент оголошення локдауну
На думку Курпіти, основною причиною скасування карантинних обмежень був популізм.
«На жаль, наша влада боїться непопулярних рішень. Vox populi грає велику роль. Народ сказав, що він не хоче карантину. Почалися певні соціальні збурення, додалися протести ФОПів...» – констатує пан Володимир.
Інфекціоніст зазначає, що цифри минулого тижня не можна трактувати як початок кінця епідемії. Звертає увагу на те, що за ці дні знизилися показники охоплення тестуванням.
«Ті дані, які ми отримуємо від МОЗу, – це дані, які протягом двох тижнів «розкидаються» на інші дні. Говорити, коли виникли всі ці [нововиявлені] випадки, ми просто не можемо. Через це виникають маніпуляції. Чи 12 тисяч, чи 14, чи 16… В будь-якому разі, це не об’єктивна кількість нових хворих», – наголошує Курпіта.
Викладач Могилянки підтверджує: сповільнення динаміки може свідчити про вихід на умовне плато. Але згодом статистика може знову підскочити вгору – як було в липні.
«Можна визнати, що протягом останнього тижня відбувається певна стабілізація. Тобто ми виходимо на плато. Але як довго це плато буде тривати і чи буде після нього зниження або підвищення – зараз не спрогнозує жоден із епідеміологів», – резюмує Володимир Курпіта.
Зе... жовтий сценарій
Аналітики Центру економіки охорони здоров’я Київської школи економіки щотижня готують розгорнутий аналіз перебігу епідемії в Україні й складають прогноз захворювань на найближчі тижні. У четвер вони поширили свій свіжий рапорт, із котрого випливає, що «відлига» в статистиці відповідає усередненому сценарію, складеному для карантину вихідного дня ще на самому його початку.
Україна пішла по «жовтому» сценарію
«Середній, «жовтий», сценарій передбачав, що в будні дні відбуватиметься погіршення ситуації, а у вихідні – покращення. Ми прогнозували стримування у порівнянні з «чорним» сценарієм, при якому карантин вихідного дня зовсім не мав би впливу. Але також прогнозували, що не буде зламу кривої, як у європейських країнах, – «зеленого» сценарію. За цим «жовтим» сценарієм і пішов розвиток подій», – пояснює Юрій Ганиченко, старший дослідник департаменту економіко-політичних досліджень Київської школи економіки.
Зі слів керівника Центру економіки охорони здоров’я КШЕ Павла Ковтонюка, карантин вихідного дня «дійсно мав певний вплив на криву захворюваності». Але – «росту не зупинив, до стабілізації не призвів».
Згідно з оцінкою КШЕ, збереження теперішнього тренду, тобто простування «жовтим» сценарієм, все одно приведе Україну до колапсу медичної системи. Це станеться на початку січня.
На думку Ковтонюка, оголошення квазікарантину три тижні тому – «яскравий приклад того, як не треба вводити карантин». Ніхто нічого не прораховував і нічого не очікував. Хіба дива.
«По-перше, не було жодної доказової бази, обґрунтувань, розрахунків, гіпотез, чому це мало би спрацювати. По-друге, в цього заходу не було цілі. Ми не розуміємо, чого ми хочемо добитися, на які результати ми могли би орієнтуватися, – тлумачить Ковтонюк. – Наприклад, полегшений локдаун у Німеччині мав чітку мету – вийти на 50 нових випадків за тиждень на сто тисяч населення. Німецький уряд цього тижня подивився, чи досягнуто результату, і продовжив цей режим до січня. Таким чином, і суспільству, і бізнесу зрозуміло: до чого йдемо і при яких умовах ми з цього вийдемо», – ставить у приклад Павло.
«М'який» карантин у Німеччині продовжили, незважаючи на досягнення плато
«По-третє, для цього карантину не були зрозумілими ані дата виходу, ані індикатори виходу; коли він закінчиться і чим закінчиться. Його завершили на такій дивній ноті... Сказали, що він, з одного боку, діє. Але, з іншого, ми його припиняємо», – дивується Ковтонюк.
Колишній заступник Супрун підтверджує: перейдених трьох тижнів надто мало для того, щоб виміряти ефективність українського квазікарантину. «По Європі ми бачимо, що динамічний і стійкий спад починається на 5-6 тиждень дії локдауну», – зазначає Ковтонюк.
«Давайте вже після свят»
Експерти вважають поганою ідею Володимира Зеленського з відтермінуванням локдауну. Якби Україна зважилася запровадити суворі обмеження синхронно з країнами Європи, то могла би набрати достатньо резервів для безтурботних свят. Тепер уже пізно.
«Кілька тижнів тому я висловлював ідею: оголосити карантин із кінця листопада або початку грудня. Потім зробити перерву. І на початку січня ще раз оголосити карантин для того, щоб нікуди не роз'їжджалися», – каже Володимир Курпіта, викладач Школи охорони здоров'я Києво-Могилянської академії.
Вчасний локдаун дозволить Польщі зустріти Різдво спокійно
Тепер же ситуація є загрозливою: очікують, що на свята українці більше часу проведуть у колі сім'ї та родини. Таким чином, коронавірус із великих – найбільш уражених – міст перетече у провінцію.
«Поки що захворювання переважно локалізовані у великих містах. У маленьких містах випадків коронавірусу менше. На новорічні свята, а особливо на Різдво, українці повертаються до своїх домівок, збільшується кількість контактів сімейного ґатунку. І це може стати сплеском захворюваності: коли всі повернуться з великих міст, можемо мати спалахи в маленьких містечках», – пояснює Курпіта.
Пан Володимир пропонує українській владі відповідально поставитися до реальності: «Карантин на новорічні свята був би логічним», – резюмує він.
Аналітики Київської школи аналітики закликають оголосити локдаун не зволікаючи. «Це треба зробити негайно. Прямо зараз. На місяць. А через місяць подивитися на ключові індикатори і приймати подальші рішення», – закликає Ковтонюк.
Колишній заступник міністра МОЗ пропонує Кабінетові Міністрів не плекати в собі ілюзій. «Інтелектуальних локдаунів не буває. Будь-який локдаун – це не інтелектуальний захід. Але це єдиний захід, який може стабілізувати ситуацію і зменшити кількість захворювань», – наполягає Ковтонюк.
Інший бік медалі: самі українці теж не хочуть локдауну
Павло Ковтонюк просить не заспокоювати себе показниками минулого тижня. Згідно з розрахунками аналітиків, збереження нинішньої динаміки все одно призведе до кризи медичної системи.
«Якщо на свята – наприклад, 1 січня або на початку січня, – введуть жорсткий локдаун, то це вплине на зменшення захворюваності. Безумовно. Але є дуже великий ризик, що ми можемо до цього моменту просто не дійти. Система лікарень може досягнути критичного навантаження і не витримає», – пояснює Ковтонюк.
Експерт наголошує на тому, що епідемія має значну інерцію. Тому навіть якщо запровадити обмежувальні заходи в якійсь високій точці – позивтиний ефект з'явиться лише згодом. «Ефект від локдауну завжди відкладений. Навіть негайна реакція на ситуацію колапсу не дасть швидкого полегшення», – обґрунтовує експерт.
Тому це точно не буде так швидко, «як колись росли магазини Roshen»...
06.12.2020