Недавно (в ч. 219) порівнували ми на підставі справоздань дирекцій ґімназіяльних за рік шк. 1895 клясифікацію учеників в наших ґімназіях і в инших краях Долитавії; з порівнаня того особливо велика різниця кидала ся в очи між нашими школами а ческими чи то в самих Чехах чи на Мораві. Нинї на підставі виказів ц. к. центральної статистичної комісії у Відни переведемо ширше порівнанє між Галичиною а Чехами. В нашім краю є 33 школи середні, між ними 4 реальні; в Чехах є 56 шкіл середних, між ними 18 реальних. Коли в Чехах припадає на 80.000 людности одна школа середна, на Мораві одна на 64.000, на Шлезку одна на 68.000, навіть на Буковинї одна на 166.000: то в Галичинї одна школа середна припадає аж на 200.000 населеня. В Чехах при испитї зрілости перепадає 5% учеників, у нас 17%.
Шкіл народних є в Чехах 4.807, в Галичинї 3.700; з того одноклясових там 1.500, ту 3.011. Шкіл видїлових в Чехах 271, в Галичинї 9. На 10.000 населеня припадає в Чехах 9 шкіл, у нас 5%. На 100 дїтей, обовязаних до науки шкільної, там ходить до школи 98.5%, ту 64.6%.
Висших і низших шкіл рільничих є в Чехах 43, на Мораві 19, в Галичинї 14. В Чехах побирає в тих школах науку 1.600 учеників, у нас 370.
Доповняючих шкіл промислових мають Чехи 233, Галичина 30. — В тих школах розпочало науку там 31.000 учеників, а скінчило 27.000, так що серед року залишило науку 13%; в Галичинї розпочало науку 4.500 учеників, скінчило 3.600, так що майже 25% залишило науку серед року.
Державних шкіл промислових є в Чехах 5, з котрих вийшло 1.210 учеників; з двох галицких вийшло 330 учеників. Шкіл рукодїля мають Чехи 5, а в них 600 учеників; Галичина не має анї одної такої школи. Шкіл фахових є в Чехах 45, а в них 4.000 учеників; в 25 галицких було 288 учеників.
В єдиній на Галичину школї торговельній розпочало науку 92 учеників, з котрих 28 залишало єї серед року; в ческих школах торговельних висших буває річно 1.250 учеників, в низших 3.200.
Шкіл для працї жіночої є в Чехах 45, а в них 2.567 учениць; в Галичинї 8, а в них учениць 520.
В парі з шкільництвом иде загальна просвіта, а в тїсній звязи з сею зістає потреба часописей і лїкарів.
Отже в Чехах виходить 512 часописей, у нас 145. В Чехах на міліон населеня припадає 287 лїкарів, в Галичинї 121. Ся різниця випала би з певностію далеко ще більша, коли-б можна обчислити, кілько з сїльского населеня ческого взиває ради і помочи лїкаря, а кілько у нас. В слїд за сим припадають в Чехах на 200 квадратових кільометрів 3 аптики, у нас на 300 квадр. кільом. одна. Подібно має ся річ і з ветеринарями. Там на міліон штук poгатої худоби припадає ветеринарів 143, у нас 49.
Смертельність взагалї не показує різницї так дуже великої, але тим більша різниця виходить в подробицях. На 10.000 населеня умирає в Чехах 285 людей, у нас 315. Дїтей до одного року житя умирає там 9% всїх випадків смерти, у нас 18%. Віспа забирає там 1%, к нас 1¾%; шкарлятина там 1%, у нас 4%; тиф там 0.61%, у нас 4½%; червінка там 0.08%, у нас 7%; коклюш там 1½%, У нас 5% дифтерія там 3¾%, у нас 5½%.
В розкладї посїлости землї кидає ся в очи велике роздробленє грунтів в Галичинї. Коли тут є 17% міліона парцель, є их в Чехах лише 9½ міл. Властителїв землї є у нас 1,630.000, там 803.000. В Чехах від року 1890–1894 зменшило ся число властителїв о 30.000, отже осталі господарства побільшали; у нас прибуло в тім самім часї 200.000 нових властителїв, значить: господарства умалїли. В тій самій мірі і доходи з землї суть в Чехах більші нїж у нас. Там після оцїнки катастральної дає гектар орного поля 8 зр. 70 кр. доходу, луки 7 зр. 89 кр., лїса 2 зр. 57 кр., господарства водного 4 зр. 30 кр.; у нас дохід в тім самім порядку оцїнений на 2 зр. 55 кр., — 2 зр. 11 кр., — 63 кр., — 96 кр.
Земля переходить у нас скоро з рук до рук. В минувшім роцї було змін власности в Чехах лише 78.000, у нас 92.225. В тім числї містить ся продаж 362 більших посїлостей, а 60.000 малих, селяньских господарств; з сих знов продано 35.300 по цїнї низше 100 зр., а 10.000 по цїнї від 100–200 зр. Легко зрозуміти, кілько то при так дрібних продажах пішло на стемплї, списанє контрактів, належитости скарбові! Ті кошта, получені з купном так малої посїлости, вже самі піжруть кільколїтний дохід наперед. В Чехах і на Мораві продано лише 7.000 посїлостей землї по цїнї низше 100 зр.
В р. 1893 було в Галичинї 45.147 випадків судової интабуляції права заставу. З того 17.500 випадків відносить ся до довгів понизше 50 зр., 8.500 до довгів понизше 100 зр., 15.000 до довгів від 100–1000 зр., а 3.000 до довгів по-над 1000 зр.
Задовженє землї взросло в Галичинї о 27 міліонів зр., з чого прибуло більшій посїлости 15 міл. зр. довгу, а домам і малим посїлостям по 6 міліонів.
За те випадків примусової продажи в Галичинї через судову ліцитацію було менше нїж деинде. Випадки ті виносять у нас 0.88% всїх змін посїлостій. В Чехах 7.83%, на Мораві 4.14%, на Шлезку 3.79%, в Тиролю аж 10.04%. Вартість всїх посїлостій в Галичинї, що перейшло в мин. роцї в инші руки, виносить 67 міл. зр.; з того продано примусово 750 селяньских господарств в цїнї пів міліона зр.
Дѣло
29.10.1895