Василь МАХНО

Стоять мікрофони – але нема поетів, навіть джазисти звідси злиняли. Тут все тимчасове – і ми тимчасові
07.07.18 | | Дискурси
Кожна книжка – це історія: якось вона потрапила до вашої бібліотеки. Отож, якщо ваш дім побудовано з книг, то вам у цьому світі затишніше?
30.06.18 | | Дискурси
я сховався у місто яке любив навіть якщо б – або ж навіть якби канделябри каштанів –  бавовна пуху дзижчали перламутрові мухи...
23.06.18 | | Дискурси
Драч був соняшником української поезії з пшеничними патлами пелюсток.
19.06.18 | | Дискурси
"Зовсім випадково вимовила слово «Бучач», зронивши його, наче чашку зі столу. А потім: «Дім, в якому не чути слів Тори вночі, пожирає полум’я»"
16.06.18 | | Дискурси
Чому в червні, коли надходить пора полуниць, можливо, варто пригадати професора Борґа з фільму Берґмана? І, можливо, варто виїхати за місто, на фермерські поля і полуничні галявини нашої пам’яті.
09.06.18 | | Дискурси
Мова – це точні шальки ваги, точні, як в аптеці. Сюжети і метафори походять від точного називання  життя. Життя не буває неточним
02.06.18 | | Дискурси
Вірші, як і банкноти, перемежовано водяними знаками: у прихованих смислах та вузлах натяків, між словами й усередині слів
26.05.18 | | Дискурси
Мова – не лише повітря для письменника, це його нервова і кровоносна системи. Це все, чим він володіє. На щастя, мова – не записаний спадок, який можна відібрати. Вона завжди з тобою.
12.05.18 | | Дискурси
Будинок був не те що закинутим, але порожнім і недоглянутим. Павуче плетиво зашило поштову скриньку, бо на пошту ніхто уже в цьому домі не очікував...
28.04.18 | | Дискурси