Івано-Франківськ

Млява виборча кампанія мало тішить креативом, але в Галичині часом дає привід усміхнутися.  
За законом партійні списки на цих виборах до ВРУ залишаються закритими, однак громадськість має право знати, хто там заховався чи заслужив на честь бути. Івано-Франківщина, а це 31 кандидат-списковик,  репрезентована  досить скромно — переважно в непрохідній частині цієї кандидатської мапи.   Найчисленнішими франківці з походження і за  місцем проживання є в умовно прохідній (якщо партія взагалі подолає п'ятивідсотковий бар'єр) частині списку ВО «Свобода».   
З трьохрічного віку він мріяв грати на скрипці, в п’ять – отримав свій перший музичний інструмент, а в сімнадцять, тоді ще в якості учня 11 класу ЛССМШІ ім. С.Крушельницької  – представляв Україну на Міжнародному конкурсі класичної музики «Молоді музиканти Євробачення-2012».   Про своє захоплення музикою, виступи з відомими музичними колективами, погляди на ситуацію в країні «Збручу» розповів Богдан Івасик.    
Еразмус Цеклер. Ви мусите жити! З німецької переклала Галина Петросаняк. – Івано-Франківськ: «Лілея-НВ», 2013. – 232 с.  
Бійці батальйону «Прикарпаття» й активні громадяни зібралися 5 вересня під стінами Івано-Франківської обласної державної адміністрації. Вони вимагають від влади зняти звинувачення з підполковника Віталія Комара. І доки комбата принаймні не звільнять з-під арешту, люди обіцяють з площі не йти.   Площа перед Івано-Франківською ОДА. 5 вересня 2014 року  
Фаховий інженер, боєць батальйону спеціального призначення «Івано-Франківськ» Павло Ненашев розробив військовий пристрій для забезпечення дистанційного відео- та вогневого контролю за місцевістю, не полишаючи укриття. Аналоги вже використовуються арміями США та Ізраїлю. Міркувати над тим, як створити щось подібне у нас, франківський винахідник почав ще під час вишколу на полігоні. Робочу назву своєму пристрою дав таку: ДУСТ. Офіційно вона зветься «дистанційна керована стрілецька  точка».  
Чим далі, тим активніше про Євромайдан пишуть та видають книжки. Пишуть по-різному. Не завжди якісно, інколи нашвидкуруч чи, що гірше, для потіхи власного его з елементами першого і другого. Є, звісно, і дійсно потрібні та добрі видання. Одне з них – «Майдан. (Р)еволюція духу». Книга нещодавно вийшла у видавництві «Наш формат». Автор та куратор проекту - Антін Мухарський. Крім нього над проектом працювали літературний редактор та упорядник Інна Корнелюк та куратор фотографічної частини проекту Єлизавета Бєльська.  
«Я не є модним письменником, більшість українців не читали моїх книг. Але мені і не ходить за успіх, мені ходить за відчитаність, дискусії, розуміння, а не тільки за самореалізацію», — сказав у розмові зі «Z» письменник Степан Процюк. Йому нині виповнюється 50 років, і попри «немодність» та реноме «занадто складного» письменника він вважає себе цілком реалізованим.     Степан ПРОЦЮК:
Інтеграція європейських цінностей в українське суспільство відбувається не настільки жваво, як би того хотілося. Але дещо все ж передається чи то проникає з західної культури у побут та свідомість українців. Розвиток велоруху – одна із тих звичок цивілізованої Європи, правильних, корисних, екологічних, ергономічних та статусних. До того ж, здоровий спосіб життя і збереження довкілля в тренді уже кілька років.