До третіх роковин початку повномасштабного вторгнення рф у вільний доступ виходить другий фільм режисера Дмитра Чорного «24.02 ДЕНЬ, КОЛИ МИ ОБ’ЄДНАЛИСЬ». В центрі розповіді – історія, яку пережив кожен українець.

Фільм Анастасії Фалілеєвої «Я померла в Ірпені» отримав нагороду на найбільшому в світі фестивалі короткого метру, а торік його кваліфікували на Оскар-2026 після перемоги на Корейському фестивалі.

Сподіваймося, що постать Бориса Гуменюка вирине з туману відсутності, а його поезія ще довго збиратиме пазли Неба у наших душах

Спершу з'являються ідеї. Потім їх підхоплюють політики. Мобілізовуються маси. Боротьба за “світле майбутнє”, за "справедливість", за “цивілізаційну місію” триває. Наявність ворогів дозволяє виправдати репресії і повсякденне застосування насильства.

Через двісті років після написання “Дзяди” Міцкевича допомагають нести світові правду про російську війну в Україні, а національні традиції й ідентичність є опорою в хаосі війни

Велика війна не залишила шансів не помічати її, принаймні для тих, хто залишився в Україні. Чи можливо зараз творити в Україні і про Україну, оминаючи тему війни?

З 2022-го карпатський регіон став шелтером і для біженців, і для нашої культури. Гуцульщина стає прикладом збереження, відновлення і презентації своєї культурної спадщини

Серед лавретів VІ Всеукраїнського театрального фестивалю-премії «ГРА» – вистави «Вороги. Історія любові», «Доця» театру Марії Заньковецької та «Тіні забутих предків» Львівської опери, а також персонально виконавці Соломія Кирилова, Андрій Кравчук та хореограф Артем Шошин.

Восени наступного року відзначатимемо 30-ту річницю членства України в Раді Європи. І до того часу Україна цілком спроможна втілити окреслену рамку рекомендацій

У книжці «Бабуся вмирати не любила» ідеться про шахтарську сім’ю з Донбасу, у «Ану бігом ходіть їсти!» – про сільську галицьку. Отже, маємо справу з географічними, національними – соціальними, релігійними, політичними, культурними, психоментальними полюсами, які й лежать в основі нинішньої війни.