Народний поет   У рідному селі Стефаника, Русові, коло Снятина, відбулося свято відкриття Музею Василя Стефаника.   До цього свята почуваюся в обов'язку докинути дещо як приятель Стефаника, що перший раз зійшовся був з ним і щиро познайомився в австрійському парляменті у Відні 1908 р.  

Містимо статтю пок. През. д-ра К. Левицького з його посмертної теки. Редакція.   Закінчуються шкільні семестри і наближується до кінця шкільний рік (стаття написана у липні ц. р. Прим. Редакції) та іде рік по році і по іспитах з предметів, що молодь вивчила в школі, складає вона наконечний іспит на зрілість.   З цим іспитом закінчується шкільна молодість, перша і найгарніша та перша любов поміж товаришами шкільної лавки, що є вічна і не забувається до смерти...  

Ми всі розуміємо, що у важних і навіть менше важних для народу часах є непотрібні, недоцільні і тому шкідливі всякі партійні гризні та беззмістовні суперництва, бо вони одних громадян відтягають від насущної праці, а інших знеохочують та поширюють серед них зневіру. Кажу про беззмістове партійне суперництво, бо доцільна, шляхотна та розумна партійна ривалізація навіть дуже потрібна: вона витворює в широких колах громадянства зацікавлення до позитивної праці та для змагань на всіх ділянках життя, у всіх напрямах розвитку суспільности.  

"Тобі, Рідна Земле, наша любов і наш труд"...   З приводу сорока літ праці Краєвого Господарського Т-ва "Сільський Господар" у Львові.   Під вражінням ювилею в 40-ліття нашого Краєвого Господарського Товариства "Сільський Господар" у Львові нагадались мені давні часи нашого відродження і тому хочу дещо передати з тих часів про відношення нашого духовенства до господарських справ нашого народу в краю.  

  Отсей спомин пишу на підставі моїх записів, як також оповідань мого незабутнього товариша д-ра Евгена Олесницького, що особисто був знайомий з Іваном Борисикевичем і з ним часто сходився. Іван Борисикевич заслужив собі на те, щоб про нього знало ширше наше громадянство, тому подаю цю сильвету, яка прояснить дещо з минулого.  

Передовиця "Куди дороги?", уміщена в ч. 4. нашого орґану (з 23. серпня ц. р.) викликала полємічну статтю в львівськім орґані української соціял-демократичної партії "Вперед" під заголовком "Не піддаваймося нервам!", на котру годиться відповісти, бо порушене питання незвичайно важне і актуальне, та цілю таких статей є як раз прояснити саму справу.

Розпад царської Росії та відтак австро-угорської монархії пробили новий шлях, аби покласти кінець давній та нещасній боротьбі між народами цих монархій, що не зуміли станути на висоті державного завдання: дати свободу, рівноправність та спромогу розвою усім своїх народам.

Національно-демократичне сторонництво було одиноке поміж українськими сторонництвами в Галичині, що протягом часу світової війни безпроривно було діяльне своїми партійними орґанізаціями і своєю партійною пресою.

В освітленю князя Більова.   І.   Бувший канцлєр нїмецької держави князь Більов оповістив в остатнім місяци на жаданє приятелїв свої погляди на нїмецьку полїтику в обємистім дїлї під заг.: Fürst von Bülow, Deutsche Politik, (Verlag von Reimar Hobbing in Berlin, 1916, стор. I—XVI, 1—359).  

І.