Львів 7. червня 1917   Коли українські жовнїри своїми грудьми здержують італїйську офензиву, — див. хоч би комунїкат з 24. мая з признанєм для хоробрости піхoтниx полків 24 і 41, доповнюваних у великій части з Східної Галичини й Буковини, — на Волинї, занятій ц. і к. війсками, дїють ся річи, які не можна назвати інакше, як польською офензивою на українську землю й український нарід.  

Львів, 28 марта 1916.   Як повстають лєґенди, покажемо на кількох примірах:   Під конець минулого року польська преса принесла тенденційно-донощицьким сосом приправлену звістку про одну з статей проф. Грушевського в російській пресї о українське питанє. На сю звістку відізвав ся наш дневник, зазначуючи виразно, що ориґіналу статї проф. Грушевського не має і опираєть ся на донесенях польської преси.  

І.   Відносини в ярославськім повітї перед війною. — Польонїзація. — Москвофільська аґітація. — Арештованя з початком війни. — Великі битви над Сяном і знищенє повіту. — Війна ощадила польські села, знищила українські.  

Львів, 24. лютого 1916       З реферату п. Гальбана, з яким ми познакомили наших читачів, бачимо, які погляди про українське питанє кольпортують польські полїтики в нїмецьких полїтичних кругах. Проти тих поглядів мусимо як найрішучійше застерегти ся.   Підім слїдом думок п. Гальбана.  

І.   Польський фільольоґ, проф. Каз. Нїч в останнїм часї присвятив два публичні виклади питаню, як далеко сягає Польща. Зміст їх знаємо з обширних звітів, поданих краківським Głos-oм Narodu. Виймаємо відтам те, що відносить ся до означеня польсько-української границї.  

Вражінє ц. і к. розпорядків про права української мови в занятих областях. — Польські орґани ц. і к. управи і їх "статистика". — Голос розпуки з Волинї. — Апель до ц. і к. війскової управи.   На підставі російських газет, котрі дорогою через нейтральні держави доходять до Відня, ось що пише нам один з наших віденських кореспондентів про вражінє, яке в російських кругах викликали розпорядки ц. і к. властий — на жаль, доси не виконувані — про права української мови в занятих українських землях:  

Звістки про українські землї, зайняті австрійсько-нїмецькими військами, все ще доволї скупі. Зносини між Галичиною й Холмщиною та Волиню щойно в завязках, а нашої інтелїґенції на тих землях дуже небагато, тай та за своїми військовими обовязками має мало змоги приглядати ся уважнїйше місцевому життю.  

За польським істориком Каролем Шайнохою подаємо отсе в скороченню один з найцїкавійших прикладів, як ширили ся латинство, польщина й польські звичаї на Українї в XVI стол.  

Громадї під розвагу.   І.   Містячи уваги одного із наших старших діячів на дуже актуальні теми нашого публичного житя, отвираємо рівночасно дискусию про порушені шан. Автором справи. — Ред.  

І.