В тяжкій воєнній хвилї звертаємо ся до Тебе, Український Народе! Вже четвертий рік шалїє страшна воєнна буря на Твоїй землї і не видно її кінця. Кілька разів пересувала ся тут боєва лїнїя, полишаючи по собі руїну і згарища, розриваючи і розкидаючи по далеких, чужих сторонах найблизшу рідню.  

  Інтерпеляція послів д-ра Костя Левицького, Володимира Сінгалевича і тов. до Його Ексцелєнції президента мінїстрів в справі численних смертних кар і інтерновань в Східній Галичинї.   (Внесена на засїданю палати послів 5 червня 1917 р.)  

Наради членів Ширшого Народного Комітету і мужів довіря української національно-демократичної партії.   Нинї розпочали ся у Львові в сали товариства ім. Лисенка наради членів Ширшого Народного Комітету і мужів довіря української національно-демократичної партії. Явило ся — мимо важких відносин комунїкації — на наради коло 150 учасників із всїх незанятих українських повітів. З парляментарних послів приїхали пп.: д-р Кость Левицький, Сїнгалевич, Онишкевич, Колесса, Голубович, Цегельський, Будзиновський.  

Львів, 30. сїчня 1917.  

  Редакція нашої часописи звернула ся до цїлого ряду українських полїтиків з Галичини й Буковини з прошеннєм дати до різдвяного числа часописи статї на тему про сучасне положеннє української справи й вигляди на будуче. Надіслані у відповідь на наше прошеннє статї містимо в сїм і найблизшім числї:     Граф Чернїн — граф Клям-Мартінїц.  

Третий рік світової війни, який перечеркнув неодну рахубу людську, наводить на нас сам собою думу про конець і вислїд війни та про українську справу. У оптичних лїнїях української справи не доконав він нїякої зміни.   Визволенє поневолених народів! Визволенє українських областий від чужого володарства та сотворенє державно-прівних орґанїзмів із самоуправою українського народу! Таке було головне домаганє української політики, підношене від часу вибуху війни; завсїди мало воно характер чистий, а не двозначний супроти монархії Габсбурґів.  

В освітленю князя Більова.   І.   Бувший канцлєр нїмецької держави князь Більов оповістив в остатнім місяци на жаданє приятелїв свої погляди на нїмецьку полїтику в обємистім дїлї під заг.: Fürst von Bülow, Deutsche Politik, (Verlag von Reimar Hobbing in Berlin, 1916, стор. I—XVI, 1—359).  

І.  

Послїдними днями звернула на себе увагу австрійських полїтиків передова статя редакційна "Leipziger Neueste Nachrichten" з 15. липня с. р. про права нїмецької мови в Австрії. Ся статя замітна сим, що зі становища нїмецької політики доторкає відносин внутрішних монархії австрійської та натякає про пляни будучого уладженя відносин в Австрії.  

Завтрішне число "Свободи" приносить під сим написом статю президента З. У. Р. д-ра Костя Левицького, яку подаємо отсе й нашим читачам.   Чи теперішна велика світова війна принесе лїпшу долю українському народови? Отсе питанє ставляє кожднй свідомий Українець під напором свого почуваня, — аби облекшити собі теперішну хвилю та з надїєю на лїпше поборювати лихолітє і чим скорше діждатись гаразду...   Усї відчуваємо, що прийшов великий час і крайна пора, аби сповнив ся народний заповіт: пірвати кайдани неволї та волї і долї добути!