В суботу дня 15 н. ст. вересня по 10. год. перед полуднем зібралося в ратушевій сали у Львові до сто відпоручників міст з різних сторін краю на віче. На порядок дневний того віча поставлено справи важні для міст, як викуп права пропинації, кватерунки війска, громадскій закон для міст і т. п., цілею-ж сего віча відпоручників міст було: вказати соймови, чого містам потрібно, а результати нарад вічевих щоби послужили соймови за помічний материял при єго нарадах і ухвалах.
Між відпоручниками міст бачили ми пп. Володим. Лушпиньского з Комарна, д-ра Искрицкого з Сянока, Mиx. Білоуса з Коломиї, Дмоховского з Городка, посла о. Сїчиньского і др.
Віче відкрив д-р П. Ґрос, заявляючи, що комитет постійний, вибраний попередним вічем, скликав віче як-раз тепер, коли сойм радить, длятого, бо на порядок дневний сойму прийдуть важні справи дотикаючи міст, особливо ж справа пропинаційна. Потім представивши комисаря полиції п. Соболяка, предложив вибрати предсїдателем віча д-ра Ф. Вайґля з Кракова, а заступниками д-ра Збишевского з Ряшева і д ра Дворского з Перемишля. Зібрані згодились, а д-р Вайґель покликав на секретарів віча п. В. Бєхоньского з Горлиць і д-ра Фрухтмана з Дрогобича.
Опісля вибрано чотири секції, котрим передано відповідні внесеня, а именно: 1) секцію пропинаційну, 2) кватирункову, 3) статутову і 4) администраційну.
Через полуднє в суботу і через неділю мали секції радити над придїленими им внесенями, а в понедїлок о год. 9 рано мали з готовими рефератами і внесенями виступити на вічу.
Засїданє понеділкове розпочалось від справи пропинаційної. В имени комисії предложив д-р Фрухтман внесеня, над котрими вивязалась дискусія. Вкінци принято слїдуючі принципи в тій справі:
1) Участь, припадаюча після закона з 20 червня 1888 містам і місточкам з скарбу державного, має бути що-річно роздїлювана і виплачувана між міста і мімточка. Підставу до обчисленя той участи має становити чистий дохід, побираний управненими як з права пропинації так і з оплат громадских від пропинаційних і солоджених напитків в р. 1887 в відношеню до чистого доходу, якій принесло в тім році прово пропинації, становляче власність осіб приватних. Рівночасно мають між управрені міста і місточка поділитись узбирані дотепер пропинаційні фонди міст і місгочок, а дальші доходи, впливаючи до тих фондів по мисли закона з 30 грудня 1875 мають виплачуватись що-річно безпосередно управненим. Фонди роздїлювані між міста з капиталу вже зібраного і з дальших оплат мають уважатись яко фонд зелїзний.
2) Віче узнає потребу знесеня права пропинації міст і місточок за винагородженєм ще перед р. 1910 так, щоби дотеперішний дохід з пропинації і оплат не був зменшений.
3) По знесеню права пропинації і оплат від вишинку, введених законом з 28 червня 1881, має містам і місточкам признатись право установляти і підвисшати самостійні оплати від горячих напитків.
В тягу дискусії над повисшим питанєм зажадав був первістно д-р Искрицкій, щоби віче заявилось против переходу права пропинації на край, однак опісля відступив від того внесеня.
Секція статутова поставила устами свого справоздавця Т. Романовича жаданє скорого виданя нового громадского закона для більших міст, після котрого склад магистратів запевнював-би громадам міст таки фахові сили, яки потрібні суть для сповненя их суспільних і державних задач, котрий давав-би дальше можність стислої контролї ради міскої над урядованєм бурмистра і магистрату і висших властей автономичних над управою міст, а на случай потреби також можність скорого усуненя надужить без уживаня, або хоч без надто довгого уживаня таких средств, як розвязанє ради міскої, або усуненє бурмистра з уряду. Дальше порішила секція цілий ряд спеціяльних поправок до поодиноких постанов проєкту, виробленого підкомитетом соймової громадскої комисії і висказала бажанє, щоби кромі виданя нового закона громадского для більших міст і місточок переведено також реформу ординації виборчої для тих громад. Всі ті внесеня приняло віче без дискусій.
Секція кватерункова порішила внести до сойму петицію о виданє закона розкладаючого тягар кватирунку на цілий край, а заким то наступить, о відвисшенє фонду на безпроцентові позички містам на будови кошар з одного на два миліони, продовженє сплати тих позичок на 20 літ і ухиленє надто тяжких обовязків вложених на міста з огляду на загальне ополченє. Внесеня ті приняло віче по короткій дискусій.
На внесенє д-ра Ґроса порішило віче вибрати комитет з 40 членів за-для стереженя интересів міст, а на внесенє д-ра Цісєльского порішено внести петиції до правительства о збільшенє числа послів соймових, вибираних містами. При тій нагоді дуже справедливо запримітив посол Романович, що і при теперішнім стані не висилають міста до репрезентаций конституційних таких людей, котрі боронили-би їх интересів.
Секція администраційна представила два внесеня, а именно: 1) щоби видано закон увільняючій на лїт 20 від всяких публичних тягарів ті будинки, які через 15 лїт від виданя згаданого закона ставитись будуть на місце будинків знесен для цілей регуляції і — 2) щоби виєднати у правительства зворот містам хоч части коштів виложених на полагодженє обовязків порученого обєму діланя. Внесеня ті принято.
Вкінци приняло віче внесенє президента Мохнацкого, щоби просити сойм о як найскорше заснованє краєвого дому примусової праці при помочи фондів з державного скарбу по мисли закона з 24 мая 1885.
Опісля замкнено по деяких конвенціональних промовах віче репрезентантів галицких міст.
[Дѣло, 19.09.1888]
19.09.1888