Хто винен у трагедії на кордоні Ізраїлю з Сектором Ґази: США, Ізраїль чи таки хтось інший?

Лондон взявся за розбудову антиросійського альянсу. Щось на кшталт сучасної версії «Антибільшовицького бльоку народів». Чи вдасться британському левові поставити на коліна російського ведмедя?    

На Кубі обрано нового президента. І прізвище його – не Кастро. Попри невеликі розміри цієї острівної держави, подія ця вважається знаменною для цілої західної півкулі. Адже відходить у минуле «епоха Кастро», яка здавалася нескінченною.    

Ще зовсім недавно важко було б собі уявити, що провідні західні держави виганяють російських дипломатів. Утім, це таки відбулося. Причому підстава, на перший погляд, не виглядала аж такою поважною: отруєння колишнього офіцера ГРУ на британській території.    

Решті 5/6 суходолу треба обирати тактику і стратегію відносин з Росією, котра чимраз глибше скочується в авторитаризм.

Із доволі своєрідним репутаційним багажем Росія підходить до президентських виборів.

У тяжких муках Німеччина народжує свій наступний уряд. Вже давно його пологи не були такими тривалими. Від дня виборів минуло чотири з половиною місяці, вирішено принципові моменти, утім кадрові питання ще дискутуються. Все вказує на те, що ця канцлерська каденція стане для Анґели Меркель найскладнішою.    

30 січня Вашінґтон таки вистрелив давно очікуваною «кремлівською доповіддю», зі списком наближеного оточення Володимира Путіна, якому загрожують жорсткі санкції. Тепер експерти по обидва боки Атлантики намагаються розібратися: був цей постріл нищівним чи холостим, зрада це чи перемога.    

Турецька армія перейшла сирійський кордон і розпочала наземну операцію проти тамтешніх курдів. Дії Анкари формально засудили і Вашингтон, і Москва, і європейські держави, але ніхто не поспішає зупиняти турецький наступ. Туреччина негласно отримала carte blanche, оскільки виявила у своїх руках козирного туза в сирійському бриджі.    

Після Brexit Анґела Меркель і Емманюель Макрон мають всі шанси створити досить ефективний диумвірат в Європейській Унії. Нині питання в тому, хто з них двох гратиме першу скрипку. У відносно юного й перспективного французького президента з’являється для цього чимраз більше шансів.