На виборах до ляндтаґу Баварії ХСС продемонстрував вкрай поганий результат, а СДПН – взагалі катастрофічний. Це, своєю чергою, може негативно вплинути на стійкість «великої коаліції» у Берліні. Експерти вже пророкують розвал федерального уряду до кінця року.
Вибори до земельного парламенту – ляндтаґу – Баварії, які відбулися 14 жовтня, німецькі журналісти й політологи вже встигли охрестити «політичним землетрусом». Передовсім тому, що одноосібно правлячий Християнсько-соціальний союз продемонстрував свій найгірший за 60 років результат. За нього проголосували лише 37,2 відсотка баварців, котрі володіють виборчим правом.
Пригадаємо трохи історії ХСС і баварського ляндтаґу. Партію було створено зразу ж по Другій світовій війні у вересні 1945 року. На перших земельних виборах у грудні 1946 року ХСС зі старту здобув підтримку 52,8% баварців.
Короткий період невдач у партії був з 1954-го до 1957 року – ХСС перебував у опозиції. Проте на виборах 1958 року взяв реванш у блоці з Баварською партією. А вже з 1966-го й по сьогодні ХСС майже завжди диспонував абсолютною більшістю в ляндазі. Лише з 2008-го до 2013 року йому довелося запросити до коаліції лібералів із Вільної демократичної партії.
На передостанніх земельних виборах за ХСС проголосувало 47,7 відсотка виборців Баварії, що забезпечило партії 101 крісло в 180-місному ляндтазі. Скоріш за все, партія здобула б собі аналогічну, а то й вищу підтримку й цьогоріч, якби не міґраційна криза, російська агресія та інші політичні катаклізми.
Намагаючись реагувати на нові політичні подразники, керівництво партії вибрало для себе вкрай слизьку стежку. Лідери ХСС помислили приблизно так: якщо у часи напливу біженців із «гарячих точок» Азії й Африки партія «Альтернатива для Німеччини» так вдало розігрує міґраційну карту, то чому б і нам не витягти такого козиря з-за халяви. Таким чином партійці вирішили відмовитися від своєї традиційної консервативної тактики, яка понад піввіку поспіль приносила їм електоральну звитягу.
І зараз були для цього всі підстави. Адже Баварія залишається одним із найбагатших реґіонів не лише Німеччини, а й цілої Європи (тобто фактично світу). Безробіття тут практично не існує, владі вдалося досить непогано впоратися з наслідками міґраційної кризи 2015 року. Фактично земля тут цвіте й пахне.
Та ні ж, голова партії Горст Зеегофер (Horst Seehofer) вирішив позагравати з правішим електоратом, обіцяючи йому захист від потоку імміґрантів. Окрім того, він почав висловлювати сумнів щодо санкційної політики Європейської Унії проти Росії. Тобто став переймати основні виборчі гасла ксенофобської «АдН», цілковито забувши, що він не лише голова ХСС, але ще й міністр внутрішніх справ Німеччини. Тобто особа, на котру передовсім покладається обов’язок пильнувати за дотриманням закону.
Горст Зеегофер
А ці заяви Зеегофера якраз й увійшли в клінч зі законодавчими нормами як німецькими, так і загальноунійними. Його пряма шефова – бундесканцлерка Анґела Меркель – без зволікань зробила йому зауваження й попросила шанувати і закони, і коаліційні домовленості. Той, своєю чергою, ледь не влаштував демарш у травні цього року, погрожуючи зруйнувати з такими складнощами сформований уряд.
На щастя, більшість представників ХСС не бажали розколу уряду, а ще більши не хотіли розвалу традиційного блоку ХДС/ХСС, тому висловилися рішуче проти фронди. Врешті Зеегофер дав заднього, пішовши на компроміс із пані Меркель.
Тож конфлікт на деякий час вдалося пригасити. Проте осад залишився – й випав він на згаданих виборах до ляндтаґу.
Ще однією несподіванкою, окрім провалу ХСС, на виборах став небувалий успіх партії «Спілка 90/Зелені». За них цього разу проголосувало аж 17,2 відсотка баварців. Таким чином «зелені» більш ніж подвоїли свій попередній результат (8,6%) і вперше вийшли на другу позицію в ляндтазі Баварії. І це не може не тішити – наприклад, українців.
Адже з часу Євромайдану ця партія стала найконсеквентнішою захисницею наших інтересів. «Спілка 90/Зелені» завжди сміливо й безкомпромісно засуджувала російську агресію, різко критикувала Володимира Путіна й все кремлівське керівництво, послідовно підтримувала антиросійські санкції, а на додачу ще й рішуче виступала проти газогону «Північний потік – 2». Тож хай їй щастить.
Загалом вибори 14 жовтня підтвердили загальноєвропейську тенденцію до партійно-політичної фраґментації. Так звані «народні партії», тобто ті, за які голосує ледь не половина виборців, поступово відходять у небуття. Втрачають свої впливи традиційні християнські демократи й соціалісти, а набирають ваги праві й ліві популісти або ж виборчі блоки без чіткої ідеології.
Так-от, на третє місце в Баварії вийшло об'єднання «Вільні виборці», заручившись підтримкою 11,6 відсотка баварців (2013 року – 9%). Вони намагаються не декларувати якусь ідеологічну лінію. Де-факто їх можна було б назвати «соціально орієнтованими ліберальними демократами зі схильністю до захисту довкілля». Тобто вся їхня ідеологія доволі умовна й може змінюватися залежно від обставин, викликів і суспільних тенденцій.
Наступну – четверту – позицію посіла вже згадана «АдН», котра вперше потрапила до баварського ляндтаґу. У Баварії її підтримують не так активно, як на сході країни, проте своїх 10,2 відсотка симпатиків ця «несимпатична» (наприклад, для українців) партія все ж здобула.
Та найбільший сюрприз цих виборів причаївся на п’ятій сходинці. Це Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН), за яку цього разу проголосували сміхотворні 9,7 відсотка баварців (2013 року – 20,6%). Це вже не просто невдача – це катастрофа, яка може мати фатальні наслідки для політичної стабільності цілої Німеччини. Чому? Про це ми поговоримо згодом.
Поки що поміркуємо про майбутній уряд Баварії. У будь-якому випадку мандат на його формування отримає чинний прем’єр-міністр цієї землі Маркус Зьодер (Markus Söder) – представник ХСС. Як би там не було, партія все ж залишається лідером електоральних симпатій. Згідно з отриманими відсотками, вона забезпечила собі 85 мандатів у 205-місному земельному парламенті. Скоріш за все, ХСС спробує сформувати коаліцію з «Вільними виборцями», котрим дісталося 27 місць у ляндтазі. Таким чином вийде коаліція більшості зі запасом у вісім голосів.
Маркус Зьодер
Звісно, більшість була б стійкішою, якби Зьодер запропонував кооперацію «Спілці 90/Зеленим», котрі мають тепер 38 мандатів. До речі, в сусідньому Баден-Вюртемберзі «зелені» виступають навіть у ролі провідної політичної сили в коаліції з ХДС. Представник «зелених» Вінфрід Кречман (Winfried Kretschmann) обіймає там посаду прем'єр-міністра землі. Утім, Зьодер навряд чи піде на такий крок, принаймні поки що. «Вільні виборці» є для нього значно зручнішим партнером.
Тепер повернімося до питаня: чому ж «баварський землетрус» загрожує цілій політичній системі Німеччини? Не стільки через невдачу ХСС (хоча й вона підточила позиції Анґели Меркель), а саме через катастрофу СДПН. Річ у тому, що соціал-демократи після останніх виборів до Бундестаґу, які відбулися рік тому, вперто не бажали кооперуватися з ХДС/ХСС, тобто відновлювати «велику коаліцію». Свій демарш вони мотивували бажанням вийти нарешті з тіні християнських демократів й формувати власний порядок денний – нехай у опозиції, аби лише не в ролі молодшого коаліційного партнера.
Тож СДПН у лютому цього року вперше провела плебісцит серед своїх членів, де з невеликою перевагою все ж було вирішено піти на коаліцію з ХДС/ХСС. Результат виборів у Баварії може зруйнувати хистку рівновагу, надати зайвих арґументів тим соціал-демократам, котрі все ще виступають за вихід з уряду. Навіть попри те, що доведеться тоді влаштовувати позачергові парламентські вибори, на яких СДПН має всі шанси значно погіршити свій торішній результат.
Скоріш за все, СДПН зачекає з різкими рухами до кінця жовтня, коли пройдуть вибори до ляндтаґу землі Гессен. Саме вони можуть стати доленосними для цілої Німеччини. Якщо й там соціал-демократи зазнають нищівної поразки, то, найімовірніше, розвал федерального уряду стане вирішеною справою. Тим більше, що популярність бундесканцлерки Анґели Меркель за цей рік значно впала. Й уже більшість німців не хотіли б її бачити на посаді, хоча водночас не бачать їй і гідної альтернативи.
17.10.2018