В умовах воєнного стану, як прийнято вважати, вибори до органів публічної влади не проводяться. Це якщо говорити про загальнонаціональний масштаб. Інша картина вимальовується на локальному і регіональному зрізі.
Стосовно колаборантів треба, виходячи зі статті 4 Конституції, врегулювати порядок припинення їхнього громадянства України та особливості їх правового статусу із механізмами депортації до Московії
Націоналістичний дискурс є дзеркальним процесом фрустрації на нереалізованість національного. Теперішня московія тут потрапила у сенсову рогачку: як продукт подвійної фрустрації, вона наклала відповідні смислові конструкції на Україну.
До моменту відступу московитів з-під Києва та виявлення численних воєнних злочинів світове співтовариство доволі мляво реагувало на події в Україні. Однак страшні кадри кардинально змінили позиції Заходу
«Мальчик, границы России нигде не заканчиваются». Імперськість у крові цього народу. Формально будучи федерацією, Росія такою не є – це суперунітарна держава.
Росія використовує інституційні та процедурні слабкості й завжди б'є по них. Маємо поєднання декількох елементів неконвенційної війни - для тактики інкорпорації інструментарію бракує.
Коли лікарі на передовій боротьби з COVID19 вирішують дилему Бога, кого з хворих лікувати насамперед, в Україні виникла реальна дилема свободи та відповідальної держави.
