Вчора тернополяни довели, що, попри все, вміють веселитися самі та гостей бавити. Свій День народження і водночас храмовий празник, який припадає на Успіння Пресвятої Богородиці, вже кілька років поспіль галицьке місто святкує з особливим розмахом. І нехай знайдуться й такі, які скептично бурчатимуть, мовляв, «ліпше б було витратити кошти на ремонт доріг чи тротуарів», проте й вони приходять за своєю часткою задоволення на Театральний майдан чи у парки міста, де щороку на них чекають розваги й дійства, яких не побачиш у звичайні вихідні.

Мирослав Луцишин, семирічний хлопчик з Тернополя — наймолодший вояк Першої світової війни. Його в оточенні австрійських військовиків бачимо на пожовклих світлинах, опублікованих ще восени 1936 року у львівському часопису «Літопис Червоної Калини». Нині долею цієї дитини цікавляться дослідники та краєзнавці. «Z» зібрав докупи все, що їм вдалося довідатися.    

Дві проблеми на одну тему: аборт і безвідповідальне батьківство. Що гірше? Відповідь дати не просто. Однак з тим, що переривання вагітності — це вбивство ненародженої дитини, сперечатися тепер буде вже мало хто.  За часів нашого радянського минулого погляд на такі речі був трохи інший. Переривання вагітності кваліфікували як питання суто медичне, і тому в абортаріях такі процедури тоді виконували десятки разів на день. Нині кількість абортів суттєво нижча — за двадцять років їх показник зменшився в кілька разів.

Летовище «Тернопіль», яке вже не один рік перебуває у стані «летаргійного сну», сколихнула подія. Вчора (10 липня) тут приземлилося сім літаків британської авіації. Подивитися на таке диво збіглася купа народу, і не один сімейний альбом збагатився незвичними світлинами. Літаки ж б обули теж незвичні — англійські тагермуси часів Першої світової війни.    

В серпні у Тернополі нарешті проведуть тендер серед видавництв на право друку першого тому енциклопедичного видання «Тернопільщина. Історія міст і сіл». Тож до кінця року маємо досить шансів побачити цю унікальну книгу, яка міститиме докладну інформацію про Тернопілля і якої, до речі, наразі не має жодна інша область України.   Макет першого тому енциклопедичного видання «Тернопільщина. Історія міст і сіл».   

Тим, хто полюбляє активний відпочинок, варто побувати на Тернопіллі. Якщо вас не лякають понищені дороги та брак інфраструктури, то знайти відпочинок для душі тут дуже просто.   Головні ворота Кременецького замку   Середньовічні твердині та дерев'яні церкви  

Тернопільська обласна рада — ще на крок ближче до розпуску. Сьогодні (2 липня) тамтешні депутати, які востаннє працювали аж 27 листопада минулого року, спробували знову зібратися на засідання. Але відкрити сесію знову не вийшло — у залі зареєструвалися 55 зі 112 депутатів. Кворуму нема — сесія не правочинна. І це вже восьма невдала спроба депутатів запустити роботу обласного органу місцевого самоврядування. Цього разу для відкриття засідання забракло присутності лише шести обранців.  

Рішення Конституційного Суду провести чергові місцеві вибори в жовтні 2015 року змусили говорити про Київську міську раду практично всіх, бо в такий спосіб тамтешні обранці утримуються на своїх місцях довше, аніж визначені законом 5 років. Але рішення це стосується не лише столиці — ще серйозніші наслідки воно матиме для Тернополя, а точніше, для всієї Тернопільської області.    

Неопалима купина — незвичайна рослина, описана в леґендах і в П’ятикнижжі  — зацвіла на Тернопільщині. В науці вона відома за назвою ясенець білий, і її магічну властивість горіти та не згорати давно пояснено. Однак це не позбавляє рослину глибокої символіки — люди віддавна й дотепер кажуть «неопалима купина», коли означують виняткову незламність, вічність, незнищенне оновлення…    

За десять кілометрів від Тернополя, між селами Острів та Буцнів ще за радянських часів збудували «Ветсанзавод», який спеціалізується на виробництві м’ясо-кісткового борошна. Біологічну сировину для заводу сюди звозять з усієї Галичини – Львівської, Івано-Франківської та, власне, Тернопільської областей. Даруйте за натуралізм, але для повної ясності мусимо сказати, що «біологічна сировина» у цьому випадку – це шкіра, кістки та цілі туші тварин: корів, свиней, коней і т.д.