Неопалима купина — незвичайна рослина, описана в леґендах і в П’ятикнижжі — зацвіла на Тернопільщині. В науці вона відома за назвою ясенець білий, і її магічну властивість горіти та не згорати давно пояснено. Однак це не позбавляє рослину глибокої символіки — люди віддавна й дотепер кажуть «неопалима купина», коли означують виняткову незламність, вічність, незнищенне оновлення…
Біблійна квітка, релікт третинного періоду, який пережив динозаврів, квітне тепер у заповіднику «Медобори» в Гусятинському районі Тернопільщини. Хоч ця рослина, яка занесена у Червону книгу, добре почувається в Криму, проте саме у «Медоборах» її найбільше.
Більше тижня блідо-рожевим квітом вона прикрашатиме підніжжя Гострої скелі. Саме стільки часу виділила їй природа для того, аби зачарувати всіх. «Так було тут з давніх часів, — каже начальник наукового відділу заповідника Ярослав Капелюх. — Але у 1960-х роках на цьому місці діяв вапняний кар'єр. Десятки червонокнижних і реґіональних рідкісних рослин знищили. У 1969-му створили місцевий заказник, а згодом і заповідник. Відтоді тут усе заросло чагарниками, які витісняли степову рослину. Рятуючи «неопалиму купину» і ще 14 видів червонокнижних рослин, довелося вжити радикальних дій. Працівники почистили схил від чагарників і за шість років ясенець відновився. Ґрунт, насичений вапняком, і сонячне проміння — головні умови для того, аби рослина могла почуватися комфортно, збільшуючи свою популяцію.
Про цю загадкову рослину чули майже всі, але не всі знають її «таємниці». Виявляється, що знати властивості ясенця просто необхідно, адже він становить собою небезпеку. «Нюхати квітку і торкатися її в жодному разі не можна, — застерігає Ярослав Капелюх. — Дотик до неї спричиняє опіки шкіри, які важко загоюються, а вдихання запаху сильно подразнює слизову оболонку носа».
Листя рослини нагадує листя ясена. Звідси й назва — ясенець білий, дарма що квіти його переважно рожевого кольору різних відтінків. Але на схилах Гострої скелі розквів також ясенець білого кольору. Вчені вважають, що здатність неопалимої купини виділяти ефірні олії у великій кількості пов'язана з низкою неоднозначних функцій. Передусім — це попередження травоїдним: «Я отруйна!». По друге, огортаючи рослину густою хмарою, ефірні олії не дають їй перегрітися і висушитися; по-третє, не зовсім приємний запах ясенця приваблює комах-запилювачів.
Ясенець — отруйна рослина, проте в народній медицині його використовували як антиспазмолітик, як протиревматичний і протигельмінтний засіб. Ярослав Іванович розповів, що на Кавказі трава ясенця з назвою «рґвалі-цималі» слугує приправою до закусок. У Сибіру в дореволюційні часи листя цієї рослини використовували як ерзац чаю. А в Південній Європі і на Кавказі з квіток готують ароматичну воду і застосовують її як нешкідливий засіб для збереження свіжості шкіри обличчя.
Та найбільше відома купина незвичайною властивістю горіти і не згорати. Пан Ярослав розповів, що на стеблах і листках рослини є дрібнесенькі пухирці, які виділяють ефір. Сонячного, безвітряного дня цього ефіру виділяється дуже багато, тож якщо запалити біля рослини вогонь, ефір спалахує. І здається, що кущ палає. Ефір швидко згорає, а рослина залишається неушкодженою.
В Старому Заповіті згадується власне ця здатність неопалимої купини. Йдеться про епізод, коли Мойсей підійшов до куща, щоб розгадати загадку дивної рослини, і сам Господь Бог заговорив до нього з охопленого полум'ям куща, закликаючи вивести народ Ізраїлю з Єгипту у Землю Обітовану.
Ще одна версія показана на іконі «Неопалима Купина». На ній зображення Богородиці з Сином на руках вписане у восьмикутну зірку, яка складається з двох — червоного і зеленого — чотирикутників з гострими й увігнутими всередину сторонами. Зелений колір означає кущ купини, червоний — полум’я, яке охопило рослину. За народним повір'ям, ця ікона, виставлена у храмі чи в хаті, оберігає від пожежі та блискавки.
24.05.2013