Перед святами ініціативна група «Першого грудня» поширила звернення, в котрому констатувала розпал «війни всіх проти всіх» в Україні. Згідно зі спостереженням українських інтелектуалів, «корпоративні інтереси практичної політики стали важливішими за будь-які остороги щодо долі України», натомість суспільне розчарування вилилося не в запит на оздоровлення, а в «масовий попит на популізм».  

Зимою мусить падати сніг, бандити повинні сидіти за ґратами, з росіянами не треба мати справи. Ці аксіоми є актуальними навіть у часи глобального потепління.   Довгоочікуване тижня    

Чи варто намагатися роздемонізувати Володимира В'ятровича? Запропонувати інший погляд на керівника УІНП, з якого так часто несправедливо творять "ворога номер 1" польської держави? Іза Хруслінська спробувала це зробити для польського читача – хоча, як зазначила, без особливої надії когось переконати. Пропонуємо переклад цієї її спроби.  

Закон, що його ухвалила Верховна Рада, встановлює цілком нову парадигму в стосунках з агресором й дозволяє вийти Україні за рамки Мінських угод.

Сьогодні, 16 січня, минаємо четверту річницю прийняття у Верховній Раді пакету “Законів про диктатуру” й наближаємося до такої ж річниці найтрагічніших подій Революції Гідності. І ці дати знов спонукають нас ставити перед собою важливі запитання та шукати, здавалося б, рятівні відповіді. Втім, світ підкидає щораз нові виклики, які успішно втілює глобалізація, гібридна дійсність та підміна справжніх досвідів та емоцій.

За несприятливого збігу обставин і шмарклі можуть стати причиною летального результату. Проте в цьому світі є речі, набагато неприємніші навіть за виділення з носа.   Неепідемія тижня    

  Іржі Драгош, Мілош Земан та Міхал Горачек – трійко кандидатів у президенти Чехії, які, згідно з оприлюдненою соціологією, є лідерами передвиборчих змагань-2018  

Колядки і кутя в січні – то святе, але навіть вони іноді відходили на другий план, коли реальність виявлялася надто драматичною.   Вбивство тижня    

    Кожного року в час Різдвяних свят раз у раз виникають дискусії про "правильне" християнське вітання в цю пору. Про правильність чи неправильність різних традиційних і осучаснених ("українізованих") форм привітання дійсно можна толерантно дискутувати, висловлюючи свої етимологічні, теологічні, історичні, традиціоналістичні, пуристичні та інші рації з посиланням на церковні авторитети, класиків літератури, етнографічні звичаї etc.  

Майже оптимістичне твердження «Могло б бути краще» в Україні за минулий рік трансформувалося в реалістичне «Аби не гірше».