Бог хоче спілкування з нами, і коли ми маємо відношення, коли ми маємо структури нашої корпоративної культури, які сприяють спілкуванню, сприяють любові, – ми процвітаємо

Коли віриш у вічність, чуєш Божу любов, то можеш в цілком інший спосіб боротися  та в інший  спосіб  жити.  

Ніколи стільки українців не збиралися разом, як тоді на іподромі у Львові. Революція Гідності і Помаранчевий Майдан мають витоки у цьому візиті.

Польща і Церква в Польщі втратила одну із знакових постатей свого паломництва від страху до гідності. Україна втратила доброго Друга.

«Досвід християнства, без сумніву, є радісним, але пасхальним, тобто в ньому завжди є як хрест, так і Воскресіння». Ювілей Президента УКУ

Його лідерство було знакове. Це лідерство було однаково принциповим і на посаді ректора, і на посаді міністра.

Іван Драч на запитання, що б сказав Богові при зустрічі, відповів: «Я би вибачився за те, що я такий». Сьогодні він з Ним зустрівся, побачив обличчям до Обличчя

  Вже 40 днів без Патріарха. Мабуть, багато хто з нас відчуває пустку. Похоронні відправи глибоко зворушили учасників і тих сотень тисяч, які за ними слідкували по інтернету і телебаченню. Поки вони тривали, Блаженніший Любомир нaче був з нами, навпаки, ще навіть більше був у словах і спогадах, а тепер ми гостро відчуваємо його відсутність. Я її відчуваю.  

  Я знав патріарха Любомира Гузара майже все своє життя – маленьким хлопчиком з вигляду, бо часом приїжджав із батьками у літній табір, де він був парохом, пізніше він був моїм духівником і сповідником у семінарії в Римі. В Україні наше спілкування також було доволі близьким.  

  Багато думок кружляє в наших головах сьогодні — гордості і тривоги, спогадів і сподівань. Нехай серед них не загубиться почуття і молитва вдячності.