Громадський транспорт на роздоріжжі

Комунальний чи приватний транспорт, незручні маршрутки чи габаритні тридверні автобуси, готівка чи пластикова картка. Українські міста опинилися на роздоріжжі. Чи можлива європейська якість перевезень без зростання цін та із збереженням пільг? У Тернополі вдалися до кардинальних заходів і з 1 лютого вирішили розірвати договори з усіма приватними перевізниками. Однак через деякий час міська рада змінила гнів на милість і все-таки дала останній шанс маршруткам за умови, якщо їхні власники та водії виконуватимуть умови договору і забезпечуватимуть якісні транспорті послуги для тернополян. Скільки триватиме ця джентльменська угода і чи дотримуватимуться її водії маршруток, невідомо. Місто шукає кошти на придбання комунальних автобусів і планує створити комунальну транспортну мережу, щоби не залежати від приватних перевізників.

 

Страйк маршруток

 

Водіям – валідатори, пасажирам – картки

 

Вже кілька місяців поспіль громадський транспорт – головний біль тернополян. Почалося все із славнозвісної картки тернополянина, яку активно закликали виготовляти всіх жителів міста, включно з студентами та школярами, і тих, хто тут працює. Її вартість – 57 гривень, для пільговиків – безкоштовно. Як альтернативу можна придбати проїзний квиток за 20 гривень. Ці пластикові носії гарантують безкоштовний проїзд пенсіонерам, школярам, а також пільги студентам. Натомість усі жителі міста, які мають картку тернополянина або проїзний квиток, можуть платити за проїзд незмінну ціну: 4 гривні – у маршрутках і 3 гривні – у тролейбусі. Для тих же, хто розраховується готівкою, ціна на 1 гривню вища.

 

Найпершими з проблемами зіткнулися пенсіонери. Оскільки ще донедавна у маршрутках діяло обмеження – перевозити одночасно безкоштовно не більше трьох пільговиків.

 

«Пенсіонери – власники пільгової картки тернополянина, щоби проїхати в маршрутці поза пільговою квотою (3 пільговики) мають платити 5 грн як нетернополяни або зробити собі ще одну звичайну картку тернополянина», – написав депутат міської ради Назар Зелінка на своїй сторінці у fb. Начальник управління транспорту це підтвердив, бо пільгова картка не поповнюється і система, яка є в маршрутках, не має два режими зчитування.

 

Ще одна проблема – самі валідатори та їхнє обслуговування. Якщо спершу йшлося, що встановлять їх у салоні, щоби пасажири самостійно могли ними користуватися, то врешті ці прилади поставили біля водіїв. Тож у їхні обов’язки тепер входить видача квитків і тим пасажирам, які користуються картками, і тим, які мають готівку. Однак робота з валідаторами викликала багато труднощів і конфліктів із пасажирами. Із карток система знімала більше коштів, аніж потрібно, інколи валідатори не працювали, подекуди водії відмовлялися пробивати картки. Найбільше проблем виникало з отриманням квитків за готівку. Насамперед, не так багато тернополян їх вимагали, а тим, хто хотів отримали законний квиток з валідатора, часто відмовляли, що спричиняло скандал. Було навіть кілька випадків, коли тернополяни викликали через це поліцію.

 

Перевізники VS мерія

 

Першими не витримали водії й оголосили страйк 10 січня. Більшість із них не вийшли на маршрути і прибули у міську раду із своїми скаргами.

 

«Насамперед водій повинен думати, щоби безпечно доставити пасажирів, дотримуватися правил дорожнього руху, –  зазначає водій 13-ої маршрутки Василь Корінь. – Натомість нам доводиться пояснювати людям нові правила оплати проїзду, вибивати квитки, а  коли валідатор ламається, а це трапляється часто, пояснювати людям, чому так. Я не раз був у Європі – там валідатори встановлені при вході і є контролери. Натомість у Тернополі все це повинні робити водії. Хай тоді нам дають кондукторів, тому що ми просто не встигаємо працювати з валідаторами і дотримуватися графіку».

 

Страйк водіїв

 

У міській раді пішли на поступки – нову систему оплати вирішили лише тестувати до 1 лютого і пообіцяли запровадити контролерів, встановити додаткові зчитувачі оплати проїзду. Деякі перевізники також говорили про те, що платитимуть водіям за проїхані кілометри, адже це стимулюватиме їх працювати сумлінно і не з’їжджати з маршрутів.

 

Тимчасове перемир’я проблем не вирішило – пасажири продовжували скаржитися на водіїв. У мережі навіть започаткували акцію «Візьми у водія квиток». Подекуди у маршрутках з’явилися контролери, які проводили роз’яснювальні бесіди з водіями і пасажирами.

 

Врешті як грім серед ясного неба мерія заявила, що розриває договори з абсолютно всіма приватними перевізниками.

 

Очільник міста Сергій Надал аргументував рішення тим, що перевізники в повному обсязі не виконують тих умов, які були прописані й обговорені на початку роботи. Зокрема, обіцяли оновити рухомий склад транспортних засобів та придбати низькопідлогові автобуси. А ще водії постійно не дотримуються графіків, з’їжджають з маршруту раніше і саботують роботу із реалізації проекту електронної оплати проїзду.

 

За десять днів до дати розірвання угоди, 22 січня, всім приватним перевізникам вручили офіційні листи-повідомлення про припинення їхньої діяльності з 1 лютого. Ті перевізники, які впродовж цього часу зможуть забезпечити виконання умов, передбачених конкурсом та договором, будуть допущені до подальших перевезень – повідомили у прес-службі міської ради. З ними підпишуть тимчасові договори на три місяці і згодом, якщо вони будуть дотримуватися всіх зобов’язань, їх продовжать.

 

Стало відомо також, що керівництво міста веде активні перемовини з банками щодо отримання кредиту на придбання 40–50 транспортних засобів для перевезення пасажирів. Таким чином хочуть створити єдину муніципальну транспортну систему.

 

У Тернополі маршрутки залишаються… Поки що

 

Тернопіль мав шанс стати першим містом без маршруток. Але, вочевидь, міська рада зрозуміла, що серед зими дефіцит громадського транспорту не спрацює на її користь.

 

«У Тернополі триває реформування громадського транспорту, розірвання угод з перевізниками, розпочався процес формування муніципальної транспортної компанії і придбання нових комунальних автобусів, – пояснив мер Надал. – Але, на жаль, це процедура, яка не може бути зроблена за один тиждень чи навіть 1–2 місяці. Вона значно триваліша в часі. На цей період нам потрібно забезпечити надання транспортних послуг населенню і не допустити транспортного колапсу. Ми отримали гарантійні листи від перевізників Тернополя, в яких вони гарантують дотримання всіх умов договору, оновлення рухомого складу і утримання його в належному стані, дотримання чинного законодавства при розрахунках за проїзд з використанням виключно валідаторів».

 

 

До того ж, міський голова виторгував у приватних перевізників безкоштовний проїзд для пенсіонерів у маршрутках Тернополя в необмеженій кількості з 10:00 і до кінця дня.

 

Варто зазначити, що повідомлення про розірвання договорів з перевізниками міська рада не відкликала. Тому якщо приватники порушуватимуть умови і працюватимуть погано, то договір з ними таки буде розірвано.

 

Проблему вирішить комунальний транспорт?

 

Експерти кажуть, що сьогодні в Україні комунальний транспорт у тренді. Багато міст саме у цьому бачать розв’язання проблеми пасажирських перевезень. Не виняток і Тернопіль. На черговій сесії міської ради депутати дозволили укласти договір лізингу КП «Тернопільелектротранс». Такий крок, фактично, є першим на шляху до створення єдиної муніципальної транспортної компанії Тернополя та придбання нових автобусів. 

 

«Ми плануємо придбати у Європі 40 низькополих або напівнизькополих автобусів, які розраховані на 80–100 місць, – зазначив Сергій Надал. – Певну кількість автобусів плануємо закупити у першому півріччі. Якщо нам вдасться знайти всю кількість необхідного транспорту, то закупимо весь необхідний транспорт ще до кінця цього року».

 

Скільки коштів доведеться витратити на це з міського бюджету, наразі не говорять – як і про умови, на яких місто отримає кредит. Однак зазвичай комунальний транспорт в українських містах дотаційний.

 

Трудно з тими маршрутками...

 

«Щоби забезпечити європейський рівень перевезень, доведеться велику частину міського бюджету спрямувати на транспорт, – каже провідний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень, доктор економічних наук Віктор Борщевський. – Тож у мене як економіста виникає питання, для чого з міського бюджету витрачати ці кошти, якщо їх може витратити приватний бізнес. Тому невідомо, чи варто ту систему толерувати і визначати як стратегічний напрям. Відкритий доступ до ринку, але прозорі процедури відбору перевізників та контролю забезпечення якості послуг на даний момент, вважаю, є пріоритетним шляхом розвитку для українських міст, враховуючи можливості акумулювання фінансових ресурсів у місцевих бюджетах».

 

Чому в невеликому Тернополі, в бюджеті якого і так достатньо фінансових дір, взялися за створення комунальної мережі транспорту, не відомо, однак на сьогодні міська влада вважає цей шлях панацеєю для розв’язання проблеми перевезень у в місті. Чи допоможе це, маємо шанс побачити вже до кінця року.

 

08.02.2018