Дня 4 серпня 1919 загинув траґічною смертю, впавши з розбитого польською граничною сторожю літака коло Ратибора на пруській Шлезії, один з чільних провідників галицько-українського стрілецтва, полковник Дмитро Вітовський.

Схилімо голови... Нова труна. / Нова тяжка, безмірна втрата... / Розбитий келих без вина, / Народ без сина і без брата...

Від десятника Українських Сїчових Стрільцїв, Антона Володимира Кузьмича, кандидата адвокатури, записав др. Осип Hазарук і подав у "Громадськім Голосї" ось що про подорож відпоручників Українських Сїч. Стрільцїв на зайняті українські території:  

(Памяти дорогого Товариша четаря І. Балюка присьвячую).     І. Картка.   Ще сонце не розігнало мряки, не спило роси, ще земля не очунялась зі сну, як стежі попрямували далї.  

(Пів дня у таборах Українських Сїчових Стрільцїв).   Дуже близько боєвої лїнїї, — в серпнї, 1915.   O Erin, gedenke der alten Zeit, Als kühn noch deine Krieger Gefochten ruhmvoll im blutigen Streit Und die Fremden verjagt als Sieger...* З "Ірляндських Мельодій" T.Мура.  

I. Чужинцї в Українських Сїчових Стрільцях.   "Ось поглянь, які хмари летять Biд Дамаска й Галаду! Се йдe Ассур, Гебреям нeсе І руїну й загладу. "Oсь поглянь, червонїють поля, Труп на трупі усюди. Се підняв ся страшний Вавилон На загладу Іюди" І. Франко: "Мойсей"  

Трета сотня першого куріня.   Користав я з того, що сотник Р.Дудинський був у Відни, бо привіз до матури 34 стрільцїв, і я попросив, щоби мені розповів дещо про долю своєї сотнї. Короткий та річевий начерк за час від 8 вересня до 31. грудня 1914. року подаю тут до відома.   Сотник Р.Дудинський обняв свою сотню в Страбичеві дня 8. IX. і належав до куріня д-ра М.Волошина. Курінь сей з причини хороби д-ра М. Волошина перейшов під провід почасти отамана Гр. Коссака, по части отамана д-ра С.Шухевича.

З житя українських стрільцїв.   У "фризиєра". Слухай, товаришу! Можеби Ти обсмушив менї маківку, але так, знаєш, як Пан Біг приказав".   Фризиєр (колись був студ. філ.) дивить ся оком знавця. "Гм... Голова якась квадратова. Тяжко. Ще машину на нїй поломлю. Але — сїдай. Даси корону на фонд і голова буде як колїно". "Добре, дам".   *   "Стефку! засьпівай що. От ми, т. четар з другої сотнї і доктор, послухаємо. (Доктор — лїкар, Нїмець.)   "Дай менї спокій, я ледво дихаю".