У Львові відкрили виставковий проєкт «ЛИСИК», присвячений творчості видатного українського художника-сценографа Євгена Лисика. Уперше глядачі побачать доробок митця в широкому форматі в одній локації: інсталяції, макети до вистав, фотографії, ескізи костюмів і сценографій.

Євген Лисик — митець з філософським симфонізмом, з могутньою й чітко окресленою індивідуальністю, з неординарно образним мисленням, з несподіваними творчими ідеями і невтомними пошуками, у центрі яких — пізнання людини і світу з вірою у його Божественне начало.

Мислить цей художник у піднесених, понадчасових, майже біблійних вимірах, спрямовуючи свої стрімко закомпоновані у просторі образи-візії немов би до неба, до Творця, як болючі знаки запитань.

Драматизм творчої долі Лисика у його протистоянні ідеологічній боротьбі з формалізмом й абстракцією в мистецтві відчутний в роботах різних років так само, як і драматизм пошуку відповідей на екзистенційні питання.

Процес професійного оцифровування та аналізу творчого спадку Євгена Лисика триває. Від 16 по 22 березня генеральний директор Львівської опери Василь Вовкун, спільно із родиною майстра та академіком Любомиром Медвідем, організував фотофіксацію усіх вцілілих театральних завіс художника.

Як  існувати театру за межами своїх стін? Якого простору він потребує? Що здатне  формувати зміст та естетику вистави?

Цвіт папороті – одна зі складових вимріяного, оспіваного, легендарного українського міфотворення. Хтось його шукає в ніч на Івана Купала, а хтось дає життя неповторним звукам, де ніжність поєднується з відчаєм, а віра перемагає безнадію. Саме така музика була народжена-написана Євгеном Станковичем у далекому 1977 році, жанрово окреслена як фольк-опера. Доля цього твору трагічна, бо щойно через сорок років відбулася прем’єра вистави «Коли цвіте папороть» на сцені Львівського національного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької.  

В жовтні Львів відсвяткував черговий – 85-й – ювілей від дня народження геніального художника Львівської Опери Євгена Лисика. Традиційно у вузькому професійно-мистецькому колі. Традиційно постало питання – що робити з його спадщиною?     "Рідна Опера" не спромоглася на банер на фасаді до ювілею Лисика. Обійшлися традиційною копійчаною афішею.   

85-літтю дня народження геніального львівського сценографа присвячується