«Люди, вставайте! Їдьте на Київ! Не сидіть дома!», – з цими закликами колона автомашин з гучномовцем 19 січня знову піднімала львів’ян на «революцію». Львів переживає чергове дежа в’ю: 11 грудня та 30 листопада львівські активісти-автомобілісти вночі мобілізували людей на Київ точно так само.
Хоча, в порівнянні з попередніми «критичними датами», людей рушило в столицю в рази менше. Ймовірно, саме перехід мирного протесту в силову стадію зупинив частину «революціонерів».
Як повідомила “Z” Ірина Яремко, координатор організованих виїздів у Київ, 19 січня у перший день розпалу в Києві сутичок з силовиками, до столиці відбули «до ста осіб». На другий день, 20 січня, коли ситуація залишалася однаково критичною і частішали прогнози про ймовірний штурм Майдану «Беркутом», на виїзд записалося близько чотирьохсот, включаючи мешканців кількох районів області.
Для довідки, 11 грудня після невдалої силового штурму Євромайдану, в Київ за один день лише організованими групами виїхало близько трьох тисяч осіб, і ще півтора тисячі наступного дня.
Протигази і колядки в дорогу
Відтепер адреса штабу з організації виїздів львів’ян у столицю змінилася – замість звичного раніше відділу звернення громадян Львівської обласної ради тепер це «Віденська кав’ярня», що знаходиться одразу поруч сцени Євромайдану.
Організовані виїзди в Київ стали однією з тем розбрату між львівськими «революціонерами» кількома днями раніше. Так одна з ініціативних груп НО «Майдан» (та, що створена в альтернативу офіційно затвердженій в Києві) звинуватила обласний Штаб національного спротиву при обласній раді в призупиненні роботи з масового вивезення людей.
На що була відповідь, що протестний революційний запал галичан дещо впав, і немає потреби в масовій організації транспорту, а хто хоче, може спокійно поїхати потягом.
«У мене є повідомлення з Канади, що завтра нам перешлють 5 тисяч доларів на транспорт до Києва!», – повідомила від аплодисменти активістка Софія Федина на зборах так званого альтернативного львівського осередку НО «Майдан».
Координувати відновлені виїзди взявся Комітет підприємців Львівщини. Але у перший день роботи нового штабу зголосилося їхати в Київ лише кілька десятків осіб, при тому, що виїзд був саме на віче, яке завжди збирало аншлаги.
Не допомогли кількості і те, що «підприємці» зняли обмеження у віці і статі. Раніше Штаб при облраді відмовлявся брати жінок і чоловіків віком молодше 21-го року.
Крім того, для тих, хто їхав у Київ не вперше, була можливість не платити традиційні сто гривень на дорогу. Достатньо було показати якийсь документ, що підтверджував попередню участь людини як волонтера у таборі на Майдані. Якщо жодного посвідчення не збереглося, то надати телефон сотника, щоб той підтвердив активність того чи іншого «революціонера».
Минуло три дні, і атмосфера у «Віденці» дещо пожвавішала. Координатор Ірина Яремко не приховувала свого задоволення: «Нам принесли дуже багато хліба, дуже багато протигазів, дуже багато респіраторів, дуже багато ліків, дуже багато теплого одягу і це вже поїхало до Києва! Нам тут співав запорізький хор колядки! Це не «Віденка», це просто святе місце! В мене душа кричить, бо тішуся, що ми відправляємо людей!».
Альтернативний Євромайдан
Ймовірно, дещо послабила активність масового виїзду активних галичан до Києва своя локальна «революція».
Більшість активних «революціонерів» вже втратила цікавість до львівського Євромайдану біля пам’ятника Шевченка, де рідко якісь події відбуваються. Окремі «майданівці» закликали взагалі розібрати сцену, щоб не витрачати коштів на її утримання.
Активні «революційні» дії, відтак, в останні тижні зосередилася довкола агітації за бойкот товарів, магазинів, заправок і банків, власниками яких є представники Партії регіонів чи близькі до них політики.
Але з ночі 20 січня львів’яни нарешті знову змогли реалізувати весь свій «революційний» потенціал, блокуючи виїзди з військової частини. Так у всіх західноукраїнських областях поширилася інформація з середовища Внутрішніх військ, що хлопців у погонах готують на виїзд у Київ – чи то на посилення охорони урядового кварталу чи то для участі в розгоні Майдану.
«Ми довідалися про блокування з соцмереж. І хоча це була ніч, спати все-одно не могли через події в столиці, відтак обоє з 15-річною донькою вирушили на Стрийську, де блокували частину. На всяк випадок взяли паспорт і свідоцтво дитини», – розповідає «Z» львів’янка Ірина.
Згадує, що стояти було дуже холодно, бо лив дощ, який майже одразу перетворився на кригу: «Ми не просто змокли, а перетворились на крижинки всього за півтори години».
Каже, що страшно не було, бо поруч стояло багато чоловіків. Жінку вразив загальний дух, з яким усі кинулися до воріт, коли вони відкрилися. «Десь в другій ночі до нас підійшло двоє дівчат і сказали, що краще відійти на газон, бо зараз буде щось страшне. І буквально за хвилину відчинилися ворота. І це миттєво організувало всіх людей, котрі встали перед воротами та скандували «Слава Україні!», «Пішки! Пішки!», – продовжує згадувати пані Ірина.
Цієї ночі була ще одна спроба виїзду ВВ-шників з частини, зокрема через отвір в огорожі, який прямо вночі пробив трактор. Але спроба теж була безрезультатна для військових.
Вже наступної ночі під військовою частиною виріс справжній альтернативний Євромайдан з повноцінною інфраструктурою і налагодженою системою комунікації та конспірації.
Так активісти зробили аж дев’ять блокпостів, саме стільки нарахували виїздів з частини. Навезли сюди бочок для багаття, щоби не змерзнути, а прості львів’яни постійно підвозять їду та теплі напої.
Найцікавіше в тій всій акції – конспірація. Адже керівництво міліції вже заявило про порушення кримінального провадження за блокування транспортних комунікацій, а також захоплення транспортного підприємства.
Тому називають вони її не блокуванням, а прогулянкою, військову частину – фестивалем, а себе – слухачами пісень. Зокрема найпопулярніші тут пісні «ВВ» і «Юний Орел». Кодове «Юний орел» стосується «Беркуту», який, за інформацією протестувальників, локалізується в частині на паралельній вулиці, тому там теж доводиться «прогулюватися».
Аналогічні блокування тривають у Тернополі та Франківську. У Тернополі, щоправда, у першу ніч люди не змогли відреагувати оперативно і чотири автобуси військових таки прорвалося в Київ. Тамтешні активісти кинулися наздоганяти колону з внутрішніми військами, але ДАІ переслідувачів зупинило. Як і у Львові, під частиною влаштоване цілодобове блокування - чи то пак прогулювання.
Крім того, тернополяни пакують сумки на Київ. «Щодня виїжджає по 100-150 людей, більше взяти не можемо, бо не вистачає фінансів», – розповідає “Z” один з координаторів обласного Штабу національного спротиву Любомир Шимків. Каже, що автобуси винаймають на залишки тих грошей, що люди жертвували ще в грудні.
В Тернополі ні в грудні, ні зараз грошей з охочих їхати в столицю не беруть. Далі відмовляються брати жінок, а чоловіків просять мати із собою максимальний захист – каски, маски, респіратори.
У Франківську кількість «політичних мандрівників» десь така ж. Як повідомив «Z» тутешній активіст Руслан Коцаба, 20 січня виїхало три автобуси, 21-го готується на виїзд чотири.
Активно блокують у місті у частину з Внутрішніми військами. Довкола неї утворено три блокпости, хоча виїздів там аж дванадцять. «Якби хотіли, то могли би прорватися, але військові самі не хочуть їхати, бо 80% з них є місцевими і їхні земляки та сусіди просто того не пробачать», – каже Руслан Коцаба.
Хоча спроби з боку військових таки є. Так люди зафіксували, як чоловіки у цивільному перестрибували через паркан. Мовляв, десь далі їх чекав автобус на Київ. За народною інформацією, керівництво з Києва погрозило – якщо військові не прорвуться, то їм позривають погони.
21.01.2014