Львів

  Заява Повноважної Комісії Народних Зборів Західної України   Товариші депутати Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки!  
17.11.39 | Львів |
Радянські письменники, що разом із Червоною Армією приїхали у Львів, перші пригадали всьому населенню міста, що тут жив, працював і страждав найбільший син українського народу — Іван Франко.   У Львові зберігся дім І. Франка, де живе старенька дружина поета, залишились різні дорогоцінні пам'ятки про поета-співця. Цих пам'яток не так уже багато, бо автор "Каменярів" і "Бориславських оповідань" жив у дуже скрутних умовах і сам, як людина незвичайно скромна, задовольнявся тим, що виборов собі важкою працею.  
15.11.39 | Львів |
Франко був письменником, тісно зв'язаним з інтересами та устремліннями трудящих мас. В цьому основна причина його ненастанної пильної цікавості до творів геніального сина українського народу Т. Г. Шевченка.   Ще в дитинстві твори Шевченка справили незатерте враження на Франка.   У період найвищого ідейного і творчого піднесення Франко поглиблено вивчав Шевченкову поезію. У 1881-82 рр. у радикальному органі "Світ" він аналізує поеми "Гайдамаки", "Сон", "Кавказ".  
12.11.39 | Львів |
В українськім місті Львові всі трудящі йдуть співають, А вгорі, а вгорі Скрізь в повітрі так і мають Та здоров'ям же здорові ген червоні прапори! По майданах на просторі І промови, і оркестри, А вгорі, а вгорі П'ятикутні ясні зорі. Ой, братове й любі сестри, ми ж вільні на зорі! Вільні! Вільні! — клич лунає, Ще й гармоні перебори. А театр — аж гремить: Там ідуть Народні Збори З грудей "Слава" — виринає З грудей тисяч в одну мить!
03.11.39 | Львів |
Про обрання повноважної комісії Українських Народних Зборів для повідомлення урядові СРСР і урядові УРСР про прийняті рішення Українськими Народними Зборами   Українські Народні Збори ухвалюють обрати повноважну комісію Народних Зборів Західної України для повідомлення урядові Союзу Радянських Соціалістичних Республік і урядові Української Радянської Соціалістичної Республіки про прийняті рішення Народними Зборами Західної України, в складі таких товаришів:  
30.10.39 | Львів |
  Доповідь депутата, професора Львівського університету К.Й.Студинського  
29.10.39 | Львів |
Український народ в колишній польській державі був приречений на вимирання. Його долею було пригнічення, знищення і грабунок. Польські пани робили все, щоб ополячити українське населення, заборонити навіть саме слово українець, замінивши його на слово "бидло" та "хлоп".  
28.10.39 | Львів |
Панська Польща, яка трималась на пригніченні міліонів українців, білорусів та польського трудового народу, впала.   Червона Армія, виконуючи волю великого радянського народу, простягла трудящим Західної України руку братерської допомоги і звільнила їх спід гніту польських панів та капіталістів.   Перед трудящими Західної України відкрився вільний шлях до нового, щасливого життя. Звільнений народ дістав можливість вільно, як справжній господар своєї долі, рішати питання про те, яку державну владу встановити на своїй землі.  
28.10.39 | Львів |
Петра Могуна зсадили з воза, повели в хату. Там невістка з дочкою Наталкою допомогли його старечим ногам доплутатись до постелі. 85-річний дідок, усівшись, чекав, поки зійдуться всі до столу снідати.   Вже 15 років не бачили діда Могуна в селі. Він вже зарікся, що за хатні пороги винесуть його тільки в домовині. Але не вгадав. Прийшло 22 жовтня — дід ожив. Його причепурила улюблениця, внучка Наталка і вся сім'я: два сини, шестеро внуків, наче весільним возом, поїхала до місцевого кооперативу "Сила" — на виборчу дільницю.  
26.10.39 | Львів |
Поети Західної України часто співали свої легкодушні і плаксиві пісні в унісон своїм нерозумним політичним діячам. А ті "діячі", всі ми добре знаємо, завжди тягнули за Варшавою, з шкіри лізли, щоб вислужитись перед польською шляхтою, повзали перед нею навколішки. Серед українських поетів були справжні носії зоологічного українського націоналізму, прикритого жовто-блакитною проституйованою ганчіркою. І сталось так, що польський уряд, польські пани, які навіть не визнавали слова "українець", брали під своє крило деяких, з дозволу сказати, українських поетів.
18.10.39 | Львів |