Wyszła właśnie z druku praca dr. Aleksandra Czołowskiego, w przekładzie na język rosyjski p. t. "Lwów wo wremiena russkawo władyczesłwa". Oryginał polski wydany w r. 1891, został obecnie przejrzany i uzupełniony przez autora. Zajmujący i aktualny temat, tudzież obiektywność autora, jak zaznacza w przedmowie wydawca poseł D. Czichaczew, spowodowały wydanie rosyjskie.  

(1853—1915)       Справдї — смутна доля.   Саме під метушню московської інвазії у Львові у хвилї, коли галицьку Україну на якийсь час вгорнула вбивча темрява московського варварства, довело ся йому, Михайлови Павликови, кинути сей світ. І ся його смерть робить на нас таке вражіннє, начеб ми дивили ся на смерть якого вольнодумця між катами святої інквізиції, або на те, як під руками якої дикої азійської орди гине вольний син соняшної Геляди.   Справдї — смутна доля.  

(Parę kart z dziejów geologji u nas).  

Miejskie Biuro statystyczne wydaje właśnie nr. 7. miesięcznika statystycznego pt. "Lwów w cyfrach" za miesiąc lipiec 1914.   Takie opóźnienie zeszytu lipcowego usprawiedliwiają wypadki wojenne, które przerwały prawidłowy tok badań statystycznych i wielce utrudniły zebranie potrzebnego materiału. A nawet należy uznać to za dowód wielkiej skrzętności kierownika biura dr. Dyszkiewicza, że w czasach wojennych zdołał zebrać bodaj najważniejsze dane cyfrowe o życiu Lwowa bezpośrednio przed wybuchem wojny światowei.  

Chce Pan zobaczyć nędzę Lwowa? — zapytał mnie p. Fryderyk Schlelcher, wiceprezydent miasta — pójdź Pan zemną, lecz uprzedzam, że to co Pan ujrzy odbierze mu sen i apetyt na parę tygodni. Poprowadzę Pana bowiem na samo dno dantejskie, go pieklą.  

Мы переживаемъ знаменательное время, когда въ жизни галицкаго общества происходитъ глубокій, коренной переломъ: переходъ отъ польскаго къ русскому языку.   До сихъ поръ въ торговомъ мірѣ Львова главенствовалъ польскій языкъ — почти всѣ вывѣски надъ магазинами и торгово промышленными предпріятіями, всѣ уличныя объявленія отъ скромныхъ карточекъ ищущихъ работы, до огромныхъ кричащихъ плакатовъ кинематографовъ — все это писалось по-польски.  

W paltach, z podniesionymi do góry kołnierzami, siedliśmy przy pięknie urządzonym kaloryferze.  

Митрополит ґр. Андрій Шептицький в днях проби і міри дав сьвітови цілому приклад високого розуміня обовязків. Остав ся на становищи своїм в часї, коли становище се — наче скелю серед моря — з усїх сторін обхопили ворожі филї.   Не кинув Митрополит Львова, хоча мав до сего сто нагод і сто намов. З мужеською рішучістю не приняв предложеної ще в послїднім моменті війсковою управою спромоги виїхати із столиці, до котрої вже наближались маси ворожих війск.  

Львів, 21. серпня.   Великої жертвенности для публичного добра вимагає від нас нинїшна пора. Жертв крови і маєтку, які віддаємо державі. І жертв синів наших і майна нашого, які нарід складає сам собі, своїй долї, своїй будучности.  

І.