Василь Барвінський створив високі зразки у галузі камерної музики, зокрема фортепіанної. Недарма його називали українським імпресіоністом, через колористичну гармонічну мову і дуже тонке поєднання її з українським мелосом
Цього разу кандидаток подавалося лише двоє, що зайвий раз засвідчує суттєвий кадровий голод у львівській культурі. Але одну з них до участі у конкурсі не допустили.
У цих образах чітко вимальовується героїчна лінія. Всі вони майстерно окреслені, проте постійно коливаються між реальним життям і невловимістю вигадки.
Вона може говорити голосом вбутого в життя часу, голосом, що вміє сказати про великий масштаб великих актів дії – терпіння, болю, співчуття. Коли вони не просто одиничні, приватні, а утворюють великий наратив історії, у якій ми усі живемо.
Діти завжди народжуються мрійниками. Щасливі – залишаються ними навіть у в осінньому смерканні, бо не втрачають здатності розфарбовувати буденність мріями. Льюїс Керролл теж був мрійником.
Глядач перебуває у безкінечному live, напружуючи слух та зір, стежачи за рухами та мовою акторів. Ти наче увесь час намагаєшся вловити сенс твору Керрола, але як тільки, здається, схоплюєш – одразу втрачаєш. І так до безкінечності.