Дезінтеграція суспільств призводить до занепаду влади як справедливої сили. Але насильство ніколи не замінить влади, воно владу руйнує.

Ми перебуваємо наче в балансирній точці гойдалки між сакральним і культурним, у місці своєрідної питальної перспективи, – як можливе їхнє дієве співбуття?

Відкриті сцени Leopolis Jazz Fest – 16 концертів на площі Ринок і біля Палацу Потоцьких – це в певному сенсі особливий формат. Адже у більшості випадків це знайомство, яке не матиме продовження.

Хіба можливо проводити фестиваль цілий місяць щодня влітку? Але у Львові його влаштовують уже п’ятий рік поспіль і тішаться інтелектуальним спілкуванням із гостями.

Минає 100 років від антиєврейських погромів в Україні. Втім історики, досліджуючи цю тему, й досі мають над чим працювати: звідки взялося це страшне насильство і чи можна було йому запобігти?

Виставковий проект «Ангели» — неординарна культурна подія й, водночас, наймасштабніший мистецький проект року. На три місяці Львів перетворили на унікальне середовище взаємодії світових культур і традицій, об’єднаних ангелами, що покликане закцентувати на важливості культурно-подієвого туризму країни.

Жива практика взаєморозуміння без попередніх домовленостей і без спільної мови – за допомогою лише музичного слуху і здатності людського голосу до співу. У такому задумі справді є щось величне, неосяжне.

Уже звично кожен (чи майже кожен) концерт хедлайнерів Leopolis Jazz Fest, очікується з особливим почуттям, і переживається як самодостатня подія, як своєрідна гра очікувань і вражень, що має правдиву цінність і яку через це хочеться втримати в пам’яті.

Румунський письменник Мірча Кертерєску був декілька разів фаворитом на здобуття Нобелівської премії з літератури, і є шанс, що в наступних роках він таки отримає цю відзнаку.

Нам дуже бракує такого типу письма, де розкривався би не тільки посттравматичний синдром військових, а й високохудожньо прописувалася би тема їхньої пасіонарності та волюнтаризму, які мають місце, але практично не проговорюються.