Пацан не лох, але простий як двері, і не виключено, що і це є тонкою психологічною грою для підтримання рейтингу

Розвиток сучасної ікони – це дуже перспективний напрям, а особливо – для інтелектуального суспільства, яке вірить і думає на перспективу. Мусимо пам’ятати місію ікони.

У книжці Жижека найбільше дивує впертість, з якою ми воліємо знаходити безліч недоліків та «але», лиш би нічого не змінювати. Суть не в тому, щоб прийняти комунізм чи ідею «глобального управління», суть в усвідомленні важливості запитань.

Багато чого не є твором наших рук — та майже нічого не є. Все Господь дає, люди дають. Коли розуміємо, що ми є всім цим обдаровані, тоді не нарікаємо, тоді не живемо в песимізмі

Софія Андрухович в «Амадоці» зшиває різні шматки пам’яті, а якщо вони не зовсім добре припасовані, то це проблема українського суспільства

Критична маса раціональних та економічно незалежних людей створять візію держави, і тоді Україна залишатиметься суб’єктом, навіть якщо стане частиною ширших геополітичних проєктів.

21 травня у Львові згадували засновника культурно-мистецького центру «Дзиґа» Маркіяна Іващишина, який рік тому раптово помер. Друзі та співробітники незабутнього Марека поширили у соцмережах спогади #рікбезМарека, де відзначили високу планку його організаторського хисту.

 У галереї Гері Боумена визначальними були актуальність мистецького продукту та високий смак. Тут 10 років звучав «інший Львів» — місто камерних професійних середовищ, не залежних від ідеології, політики та комерції.

Книжка Зиновія Книша є своєрідним збором дуже спресованих за змістом текстів, що, нанизуючись на один часовий сюжет, стають в єдину смислову шерегу, розкриваючи події кривавого часу визвольних змагань 1924―1926 років.

Вийшов українською графічний роман «Маус» Арта Шпіґельмана, який отримав Пулітцерівську премію. Книжка, що розповідає про Голокост, приваблює блискучими візуальними метафорами, але найперше — відвертістю не стільки про жахливість смерти, скільки про безсенсовність виживання.