Про щось таке думалося ще торік до його 60-річчя, але написалося ось аж тепер. Вже до цього його дев’ятого травня. Бо ж 9-те не тому що..., а тому, що це день його народження.

Колоніальна інерція — явище настільки сильне, що з окремих товаришів його не здатні вибити навіть ворожі ракети, які прилітають прямісінько по українських містах.

Про те, як берегти і плекати психологічну стійкість в умовах тривалої війни

Перша онлайн-трансляція відбудеться 6 травня. Оркестр Львівської національної опери під диригуванням Івана Чередніченка, чиї батьки були безжально вбиті російськими окупантами в Ірпіні, презентуватиме проект доленосним твором симфонічної музики – Симфонією №3 Бориса Лятошинського.

У травні Львівська національна філармонія імені Мирослава Скорика продовжує серію онлайн концертів «Україна-2022. Музи не мовчать». Головним завданням серії стала підтримка українських музикантів під час російського військового вторгнення.

"Make love, not war" – то емоційно, цьоматільно і залишилося у Вудстоку. Тепер актуальніший населений пункт – Рамштайн. Там лапок індиків немає, тільки прагматика для того, щоб вижити.

Росія хоче реваншу. Україна стоїть за саму екзистенцію. Європа вже не "плете светрик у кріслі-гойдалці". А для Америки питання в глобальному лідерстві. То хто за що воює у цій війні?

Коли місто зазнає авіаударів, багато людей працює кожен на своєму місці. Вони не знають, чи матиме їхня робота сенс за кілька хвилин. Але вони роблять те, що можуть зробити лише вони. Митці мають робити те саме. Перш за все, для того, щоб це не сталося знову!

Наша традиційна культура витримала усі лихоліття минулих століть, але вистояла, щоб тривати й бути тим, що робить нас українцями, тому нам треба берегти крихкий світ прадавніх великодніх святкувань як тверду й непохитну основу українства.

Є війни між ліберальною демократією та країнами другого і третього світу – але немає випадків, коли б ліберальні демократії воювали між собою. Це є одним із розв’язків подолання війни