Роман КЕЧУР

Наша ідентичність будується навколо травми – вона виростає з символізації травми. Символ і ритуал є мовою втілення травми в ідентичність.
23.07.24 | | Дискурси
Віра дає надію, а без надії годі вижити, адже ми не знаємо, який фінал на нас чекає. Але віримо, що він буде переможний.
11.06.24 | | Дискурси
Війна викликає на авансцену саме архаїчну потребу в справедливості
14.11.23 | | Дискурси
Про суспільний вимір лідерства, але також і про його персональний вимір, тобто про лідерство власного життя або – можна так сказати – авторство власного життя
06.09.23 | | Дискурси
Раніше ми говорили, що Путін почув звук Ніагари всередині того човна, який несеться до провалля. Тепер ми розуміємо, що він Ніагару вже побачив
14.07.23 | | Дискурси
Мусимо перетворитися з об'єкта агресії, з жертви травми на стоїчного суб'єкта болісної катастрофи. Який вижив, незважаючи на все. Вижив і переміг.
30.05.23 | | Дискурси
Нам треба створити іншу історію – тобто ми повинні трансформуватися
02.05.23 | | Дискурси
Лікується дуже важко, і нам треба перестати думати про перспективи російського народу: наша проблема – стати частиною Заходу
24.03.23 | | Дискурси
Про байдужість як зброю і Пушкіна як маркер, про російських лібералів і канселінґ їхньої культури, про етику відповідальності і параноїдну атмосферу
08.11.22 | | Дискурси
Ми ніби приречені йти по колу повторень травми героїчної поразки, поки не перетворимо травму в досвід і не вийдемо з зачарованого кола
13.09.22 | | Дискурси