Лікується дуже важко, і нам треба перестати думати про перспективи російського народу: наша проблема – стати частиною Заходу

Про байдужість як зброю і Пушкіна як маркер, про російських лібералів і канселінґ їхньої культури, про етику відповідальності і параноїдну атмосферу

Ми ніби приречені йти по колу повторень травми героїчної поразки, поки не перетворимо травму в досвід і не вийдемо з зачарованого кола

Росія хоче реваншу. Україна стоїть за саму екзистенцію. Європа вже не "плете светрик у кріслі-гойдалці". А для Америки питання в глобальному лідерстві. То хто за що воює у цій війні?

Німецький народ керується не виною, а недоусвідомленим почуттям страху

Ядерний наказ Путіна має виконати низка виконавців, і виконають наказ психопата, бо його бояться, але наказ божевільного – ні, бо більше боятимуться не його, а його божевілля

Чи справді Путін психічно хворий? Чи здатен він натиснути «ядерну кнопку»? Пояснення президента конфедерації психоаналітичних психотерапій

Містика перемагає науку, Facebook перемагає професуру, архаїзм перемагає раціональне мислення. Ми всі відстаємо від нашого глобалізованого світу, грати в цю гру стає нестерпно

Набуття Україною ідентичності атакує російську імперську ідентичність. З України походить їхня ідея «русского міра». Ми їм заважаємо тим, що ми українці. Для імперської величі їм потрібен Київ. Тому тут «або-або», тут не буде «і-і».

Чи варто щороку повертати свій погляд у минуле? Варто. Це потрібно суспільству. Говорю це з точки зору досвіду психотерапевтичної роботи.