Україну, як і світ, можуть чекати непрості часи. В нагоді стане нескінченний ресурс, адже маємо в Україні мільйони нескінченних ресурсів, які кожен із нас носить на своїх плечах. 

Театр УКУ «На Симонових стовпах» організував вечір пам’яті людей, які в день Нового 1972 року ходили Львовом з колядою і були арештовані в ніч на 12 січня. Творчий захід назвали «РозБЛОКування».

Ненав’язлива філософічність, органічно поєднана з елегантністю викладу на межі публіцистики і художнього слова, висвітлення теми з різних боків, зіставлення різних точок зору, розмежування спорідненого – ті риси письма, без яких Бондар не був би Бондарем.

Згадуючи першого з Героїв Небесної Сотні, розповімо про те, яким він був у головному своєму захопленні – альпінізмі.

Велика історія України – це сума дрібних фабул українських родин, де хтось – ледве вцілілий вернувся з революцій чи воєн, а хтось зник безвісти, а ще когось пересели-невідомо-куди, чи замордували в радянських катівнях. І ці історії потребують дескрипції.

Як і якою мовою можна говорити в театрі про війну, яка все ще триває? Ми звернулися до поезії Жадана: у виставі «Різдво. Тризна» вірші Сергія поєднуються з колядками, у яких тема Різдва перегукується з темою війни, військових походів, оплакування загиблих.

Український Моцартів дискурс — Моцарта світового і Моцарта львівського — підтримала і продовжила передноворічна прем’єра «Моцарта і Сальєрі» у Львівському академічному духовному театрі «Воскресіння».

Готуючись до Водохресного святвечора, маємо гарну нагоду подивитися на те, якими сьогодні є наші гастрономічні традиції.

"І навіть якщо знищите усі наші свідоцтва, то навіть німі віття дерев, навіть наші побілілі кості розкажуть, у яких ми жили часах". Фентезі занурює в історію Окситанії – але чи все нам там аж таке невідоме? 

До свята Водохреща у мережі опублікують нещодавно віднайдений у США фільм «Йордан у Львові» галицького режиcера Юліана Дороша. У кадрі: освячення води, єпископ Іван Бучко, Кость Левицький та інші відомі львів’яни.