Анатоль Степаненко: суб’єктивне дослідження простору

У Львові представлять роботи мультидисциплінарного художника, який брав участь у Венеційській Бієнале 

 

 

У суботу, 7 червня, в Центрі інтелектуального мистецтва Меркурій розпочне роботу виставковий проєкт «Закодовані послання». У його межах представлять творчі напрацювання Анатоля Степаненка. Проєкт поєднав малярство, графіку, кіно, фото, колаж та інші медіа, якими послуговується автор у різні часи. Понад 80 творів глядачам представлять уперше. Особливістю стане 12-метрова анімація. Виставка триватиме до 13 липня.

 

Закодовані послання. Серія Schwarze Projekt. Basel, 1994.

 

Творча практика автора розвивається від 1970-х років і досі. Вона охоплює живопис, фотографію, кіно, енвайронмент, інсталяцію, акційне мистецтво, роботу з архівами та природними об'єктами. Анатоль Степаненко є одним із найпомітніших і водночас найбільш недооцінених митців української сцени. Тривалий час він жив і працював у Базелі (Швейцарія), взяв участь у Венеційській Бієнале в межах альтернативної програми. Митець пережив окупацію Ірпеня, піклувався про тварин, яких залишили господарі. Тепер живе і працює у Львові.  

 

Закодовані послання. Серія Schwarze Projekt. Basel, 1994.

 

Ідеєю виставки «Закодовані послання» є розкриття унікальної творчої концепції Анатоля Степаненка: «суб’єктивного дослідження простору», яку він реалізує упродовж всього життя. Він досліджує і пізнає світ, а саме простір, що його оточує, через мистецтво. Під час цього процесу Степаненко шукає, вивчає, виокремлює і поєднує смислові, візуальні та історичні нашарування. Він інтерпретує побачене/знайдене і взаємодіє з ним. Результатом стає унікальна візуальна система знаків і символів, яка є прямим відображенням внутрішнього стану і світогляду митця.

 

Закодовані послання. Серія "Супутні рудименти творчого процесу", 1990-ті.

 

«У його творах цей «субʼєктивний простір» у різні періоди набуває різних вимірів: через зіткнення соціального та приватного, як дослідження «археологічного» в сучасному, а також у зіставлення візуального та вербального. Наскрізним у цьому є його індивідуальний погляд на дійсність», –  пояснює Богдан Мисюга, куратор проєкту, артдиректор ЦІММу.

 

Закодовані послання. Серія "Сезон чудовиськ", Пошук рівноваги, 1989.

 

«Закодовані послання» – мультимедійний проєкт, що поєднав малярство, графіку, кіно, фото, колаж та інші медіа, якими послуговується автор у різні часи. Понад 80 творів глядачам представлять уперше. Особливістю проєкту стане 12-метрова анімація.  

Закодовані послання. Робота з проєкту "Холодний подих", 1997.

 

Виставка побудована за принципом мозаїки: кожен відрізок часу та умов, у яких жив і живе художник, провокував у ньому проблематику, а разом із нею тематичну серію та окреме медіа, через яку ця проблематика промовляє. Більшість серій мають текстовий супровід київської дослідниці творчості художника Галини Скляренко. 

 

Виставковий проєкт «Закодовані послання» триватиме до 13 липня.

Під час виставки запланована програма подій, з якою можна буде ознайомитися в соціальних мережах ЦІММу (@mercury.artcenter). 

Куратори проєкту – Богдан Мисюга, артдиректор ЦІММу; наукова консультантка – Галина Скляренко, мистецтвознавиця; артменеджерка проєкту – Юля Бороха.

 

 

Довідка: 

 

Анатоль Степаненко – художник, режисер, перформер. Його практика охоплює живопис, фотографію, кіно, енвайронмент, інсталяцію, акційне мистецтво, роботу з архівами та природними об'єктами. Народився у 1948 році в Ірпені. У 1977-му закінчив Львівський інститут декоративно-прикладного мистецтва (тепер ЛНАМ), спеціальність – художнє скло.

 

Ще у 1970-х він почав працювати з акційними практиками – інтуїтивними, на межі гри та жесту. Наприклад, він приходив у Стрийський парк, обводив крейдою тінь від дерева, а наступного дня повертався, щоб дочекатися моменту, коли тінь знову зійдеться з намальованим контуром. Так він висловлював свій протест проти офіційного мистецтва.

 

У 1980-х Степаненко зрежисирував кілька фільмів, зокрема художню стрічку «Місяць уповні» за мотивами новели Валерія Шевчука «Панна Сотниківна». Також він є режисером художнього фільму «Годинникар і курка» за мотивами п’єси Івана Кочерги «Майстри часу». 

 

У 1990-х художник  жив і працював у Швейцарії. Саме тоді почалася його активна участь у міжнародних проєктах – представляв Україну на  Венеційській бієнале, його роботи брали участь у IV Міжнародній трієнале графіки в Японії, виставках у Норвегії, Польщі та Нью-Йорку.

 

Анатоль Степаненко – куратор проєктів, які визначили українське мистецтво 90-х – «Косий Капонір», акції у Гнилицьких печерах біля Києва та проєкт «Києво-могилянська Академія». І це лише фрагмент його великої мистецької мапи. Його твори виставляли у Києві, Цюриху, Базелі, Кракові, Тбілісі, Лодзі, Трієрі.

 

06.06.2025