Воістину має рацію Мстислав Чернов, твердячи, що краще б цього фільму не було. Нам не потрібно нічого вигадувати — аби вразити західного глядача, нам треба просто відзняти власну дійсність.
Фінальна сцена вистави аж ніяк не є фіналом історії, нашої історії, у якій кожному Вінстону Сміту та Джулії доведеться жити, жити після щоденних репресій, допитів, побиття та зґвалтування. Та все ж колись «ми зустрінемося там, де немає темряви».
За совка ентузіасти пильнували “ідеологічної чистоти”, а після проголошення Незалежності з таким же завзяттям перескочили на патріотичний стиль “за пафосом не видно змісту”
Разом із мовною русифікацією йшло “обидлення” суспільства, стягання на найнижчий рівень культури: було недостатньо розмовляти російською – це мала бути ще й мова “блатняка”
9 березня у Гарнізонному храмі свв.апп. Петра і Павла — вечір «ЦВІТ», присвячений до дня народження Тараса Шевченка, його поезія лунатиме голосом народної пісні та сучасних композиторів Богдани Фроляк і Валентина Сильвестрова.
10 березня о 17.00 у Львові відбудеться поетично-музичний Шевченківський вечір, присвячений пам’яті Кобзаря, із циклу Наталії Ревакович та о. Севастіана Дмитруха «Музичні вечори в музеї митрополита Андрея».
6-7 березня на сцені «Стрих» театру ім. Заньковецької – прем’єра вистави «Жадан. Я буду твоїми очима». В основі сюжету – вірші та проза Сергія Жадана, які можна назвати «пророчими», – на цьому наголошує режисер вистави, литовець Андріюс Дарела.
Про фацета, що хоче колонізувати Марс (після того, як він ліквідує НАТО), згадувати не варто – бо і без персонажа, іменем якого названо вулицю в Березані, було багато цікавого
Нині, згадуючи світлої пам'яті уродинника композитора Володимира Івасюка, якому виповнюється 75 років від дня народження, можемо послухати його незабутню пісню до спектаклю заньківчан, вписаного в історію української культури.
