Окрім того, 2020-й буде роком Андрія Мельника, Івана, Галини та Юрія Лип і Василя Вишиваного.

“Не говоріте нічого; слова — то вороги!” Втома зі зневірою змушують відкидати абсолютно все, крім головного — крім України.

"Чи ж скаженство батогів свистячих на похилії спини спрямоване, чи ж мордерство кожного, що спину розігнути хоче, чи ж не дало воно деспотові з Кремля сірих слуг хоч однакових та із самої криці?”

    Згадуючи великого Українця – лікаря, вченого, письменника, будівничого, борця Юрія Липу, маю перед собою образи його батька Івана, дружини Галини Захаріясевич і її батька Луки, доньок Марти й Іванни, яких знав особисто, та внуків і правнуків, що живуть у Львові. Знайомству з ними і вченим, професором Володимиром Васильовичем Гуменецьким, чоловіком Марти Юріївни Липи-Гуменецької, завдячую бібліотекою творів письменника.  

На 24 лютого припадає 150-та річниця від дня народження видатного політичного та громадського діяча, лікаря, письменника, публіциста Івана Липи (1865–1923).    

Нехарактерним для нас є наш національний гимн. Це пісня апотеоза до співугри Вербицького "Ще не згибло Запорожжя". Чубинський доробив до того слова і пустив як гимн. Більше відповідала б нам така мельодія, як у пісні з часів Хмельницького: "Гей, не дивуйтесь".

За часів Іларіона ми не спромоглися на потрібне тоді умово-теоретичне напруження і заплатили за це роздробленням, за часів Ягайлонів ми не додумались до того, що було треба — і заплатили влученням, за часів Хмельницького нас не вистарчило на єдину тоді поступову концепцію і ми за це знову заплатили. Не вистарчало нас і в 1917 р.

Варшавська українська громада не нинішня. Початки її сягають ще часів, коли було своє військо та велись збройні змагання. Першими могіканами були члени нашої дипльоматії, ранені вояки, опісля наша політична еміґрація.   До сьогоднішньої війни громада числила біля тисячі душ, разом з близчими околицями Варшави. Нині буде тут не менше трьох тисяч, а пройшло через Варшаву та зареєструвалось у її українському осередку ще стільки. Перша громада була виключно наддніпрянського походження.