Біланс стану і праці на захід від Сяну і Буга     Львів, 26 жовтня.   Передвоєнна польська адміністрація старалася відорвати українські землі на захід від Сяну і Буга від суцільного українською пня і насильно спольщити їх в можливо найкоротшому часі. Побідна німецька армія застала там цілковиту культурну, а почасти, й фізичну руїну. Треба було чимскоріше наладнати освітнє, культурне й економічне життя, а в першу чергу українське шкільництво.  

В 230 ч. "Краківських Вістей" була вже стаття на цю тему, яка вимагає доповнень. І так шановний автор твердить, що державних гімназій було лише 5 і всі мужеські, хоч державних українських гімназій було за Австрії і за Польщі вісім, а то — у Львові 2, в Перемишлі, Стрию, Станиславові, Коломиї, Тернополі і Бережанах. Гімназії в Стриї і Бережанах мали одного й того самого директора, що й польська гімназія, але не все, бо іноді вони були зовсім самостійні (пр. стрийська за директури Мих. Грицака).

Про шкільництво за часів дворічної большевицької окупації ми вже недавно писали, тож не будемо цього повторяти. Тому спинимося лише над станом українського шкільництва за б. польських часів у Галичині. Це тим важніше, що саме тепер обговорюють справу шкільної сітки в Галичині.  

Коротка розмова дир. О. Цісиком.   Автобус пристанув.   — Криниця-живець! — кличе кондуктор.   З автобусу вискакує гурт молоді, хлопців і дівчат, усі в святочних одягах і всі прямують у долину, в сторону віллі "Фоґля". З долини знову ж, від сторони залізничого двірця, заїзджає кілька пар санок теж з молоддю.   — Що це? — питаю перший стрічний гурт дівчат. — Чи може сьогодні в Криниці якесь зимове свято молоді, що приїхало стільки дівчат і хлопців?  

Середна школа стоїть вже від довгого ряду літ під знаком реформи. Наслідком того повставали вже перед великою війною нові типи шкіл, в котрих виховуючу підставу становили будь математично-природничі, будь гуманістичні предмети.

Школа має не тільки вчити приписаних предметів, але також вщіпляти любов до свого народу, до своєї землі та вітчини.

[З учительських кругів.]

В найблизших днях ціла увага нашого народу має звернутися до того, щоби діти й ученики шкіл всякого рода від найнизших до найвисшиx після належного відпочинку повернули назад до науки.

Українське шкільництво по цьому боці стрілецьких ровів в упадку — в такім тяжкім упадку, який тілько можна собі уявити. Наша молодіж, дітвора марнується. Львівська і перемиська ґімназія замкнена, народні школи також.

Перед pоком піднято у нас в сторони інтересованих родин гадку, щоби з огляду на нові потреби грядучого часу домагатись від шкільних властий постепенного створеня для нашої молодїжи при львівській академічній ґімназії реально-ґімназіяльних кляс. Річ видала ся для загалу симпатична і не дуже тяжка до переведеня.