В 230 ч. "Краківських Вістей" була вже стаття на цю тему, яка вимагає доповнень. І так шановний автор твердить, що державних гімназій було лише 5 і всі мужеські, хоч державних українських гімназій було за Австрії і за Польщі вісім, а то — у Львові 2, в Перемишлі, Стрию, Станиславові, Коломиї, Тернополі і Бережанах. Гімназії в Стриї і Бережанах мали одного й того самого директора, що й польська гімназія, але не все, бо іноді вони були зовсім самостійні (пр. стрийська за директури Мих. Грицака). Це були великі гімназії (число учнів в українськім відділі державної гімназії доходило до 1500!), обі коедукаційні. З цих 8 гімназій поляки розвязали підчас пацифікації гімназію в Тернополі, значить у д. 1. вересня було 7 державних українських гімназій.
Також твердження, що в Галичині і на північних українських землях не було ні одної української учительської семинарії нестійні, бо українські учительські семинарії були: державна у Львові, приватні "Рідної Школи і СС. Василіянок у Львові (дві), Яворові, Самборі, Дрогобичі, Стрию, Станиславові та Коломиї, а зліквідовано їх щойно в 1933—1937 рр., тому що зліквідовано загалом всі учительські семинарії в цілій Польщі. Українські учительські семинарії замінено на гімназії, лише у Львові обі приватні семинарії (СС. Василіянок і Рідної Школи) перемінено на захоронкарські семинарії. — До останнього часу всі державні учительські семинарії в Галичині були утраквістичні — українська мова була обовязкова, на всіх інших предметах учили українських назв і термінів поруч польських.
І це, що на Волині, Поліссі, Підляшші й Холмщині та Лемківщині не було за Польщі ні одної державної української народньої чи середньої школи, теж не відповідає правді, бо таких шкіл було на цих землях спершу аж 3.000, а лише згодом їх поступнево ліквідували, переміняючи здебільша на утраквістичні.
З високих шкіл автор згадав лише про Богословську академію у Львові, а був же і православний виділ варшавського університету. Були й українські катедри на університетах у Варшаві (6), Кракові (з доцентурами 5) і у Львові. Не згадую вже про богословські семинарії в Станиславові, Перемишлі та православну в Кремянці.
Українське високе шкільництво зачинає автор щойно від 1848 р. хоча на львівському університеті викладали по українськи вже в XVIII столітті...
Те саме з фаховим шкільництвом. Прим. Рідна Школа мала у Львові і Яворові не по одній торговельній школі а по дві (у Львові існувала перша торговельна школа 28 літ, друга від 1920 р.), крім цього були новоосновані купецькі гімназії (нпр. у Стрию), ліцеї (Перемишль, Львів), та славна молочарська школа "Маслосоюзу" в Стрию. Була ще господинська школа "Просвіти" та інші.
При цій нагоді треба згадати, що один виділ одного товариства вніс меморіял до влади, в якому подає, що від австрійського уряду це товариство діставало 40.000 корон річно допомоги. Це товариство друкувало рікрічно звідомлення, де кожний може прочитати ще й нині, що ця допомога виносила багато більше, бо аж 120.000 корон річно.
Стільки для вияснення чи радше доповнення недокладностей у статті п. М. Т. поміщеної в "Краківських Вістях".
[Краківські вісті]
19.10.1941