виголошена в палатї послів ради державної на 66-ім засїданю дня 13. н. cт. падолиста при буджетовій дебатї над школами середними.   Висока Палато!   Наколи я тепер вже третій раз позваляю собі в дебатї над буджетом міністерства віроисповідань і просвіти звертати увагу високої палати, то роблю се длятого, щоби тут обговорити справу для шкільництва народного в Галичинї дуже важну а то справу браку учителїв.  

У Львові дня 7 н. ст. липня 1891.   Потреби Русинів на поли шкільництва представив в радї державній пpи дебатї над буджетом міністерства просвіти посол Барвіньскій в звістній нaшим читателям обширній беїдї, про котру висказуєсь Neue freie Presse, що она поясняла важні питаня "з тверезою предметовостію і спокійним достоїньством" [mit nüchterner Sachlichkeit und ruhiger Würde].  

Недавно писав львівскій кореспондент петербургского польского Kraj-у, що "щось псує ся в наших середних школах", що в них можна добачити якійсь загальнїйшій хоробливий стан, якісь неправильности едукаційні. А між доказами на се нaвів факт, що з иніціятиви патрів Єзуїтів заложено серед молодежи середних шкіл тайне "товариство Маріяньске", котре в теорії має служити нїби лише реліґійним цїлям, а в практицї вирабляє шпігунів, доносчиків і псує молодїж.

З-над Сяну.     Кілько то Русини не наговорили ся і в соймі, і в радї державній о семінаріях учительских, кілько то праса руска не написалась о покривдженю язика руского в наших семінаріях, — та все те було "гласом вопіющого". Аж ось остатної сесії соймової діждали ся Русини від правительства того потїшаючого звороту, що утраквізм не тілько в мужеских семінаріях, але і в женьских, у Львові і в Перемишли, буде переведений, а Русини і тим уже задоволились (? — Ред.). З нагоди того утраквізму я позволю собі сказати кілька слів.  

[Письмо з провінції.]  

  У Львові дня 10 (22 н. ст.) сїчня 1889.   Женьскі семінарії учительскі в галицкій Руси — то від самого початку основаня семінарій учительских в 1871 роцї була найбільше болюча кривда Русинів. Женьских семінарій учительских єсть дві: одна у Львові, друга в Перемишли — доси обі польскі, хотяй семінарія у Львові — польска jure caduco.  

Дня 3 н. ст. сїчня с. р. відбуло ся під проводом віце-президента краєвої ради шкільної д-ра Бобжиньского засїданє анкети для наради над справою науки язика руского в школах середних. До сеї анкети були сим разом покликані: д-р Ом. Огоновскій, о. Вас. Ильницкій, професори рускої ґімназії: Д. Гладилович, К. Лучаківскій і Юл. Романчук та професори учительскої семінарії: о. Ол. Барвіньскій і Ом. Партицкій, а крім того брав участь в нарадах анкети ще член кр. ради шкільної д-р Зайончковскій.  

 

виголошена на засїданю сойму дня 29 н. ст. жовтня при мотивованю свого внесеня шкільного.