Тарас Прохасько

Ні чекіст, ні вор любові не потребує. Пощо любов тих, кого зневажаєш. Треба, щоби боялися. Від цього тільки орган оживає.
06.07.23 | | Дискурси
На нашу вдячність за можливість жити отримуємо рівновелику Його вдячність. Вдячність за те, що погоджуємося жити.   
29.06.23 | | Дискурси
Слава Богу, що ми усі хочемо перемоги заради незалежності, щоби отримати паузу заради досягнення особистого щастя. А якою є узагальненіша мета – невідомо
22.06.23 | | Дискурси
Абсурд – це не стан світу. Це моя наперед приречена на поразку спроба пояснити причини і наміри того, що не належить до рівня мого потрактування буття
15.06.23 | | Дискурси
І смерть кожного життя зобов'язує тих, хто почув монологи проминулих, підставити свої труби і сопілки для посилення їхнього затихаючого монологу
08.06.23 | | Дискурси
Мрію про те, що через двадцять років наступні школярі будуть важко розуміти, про що розповідають їм ветерани, яким тепер тридцять-сорок
01.06.23 | | Дискурси
А на початку сімдесятих у наші гори несподівано прийшли жуки. Колоради. Донесло. І це було несподіванкою. Диверсією великого світу
25.05.23 | | Дискурси
То, що здавалося втратами, є набутком. Біль через неможливість повернення може трансформуватися у знеболення, якщо усвідомити, що повернення не тільки неможливе, але й непотрібне
18.05.23 | | Дискурси
Життя треба прожити так, щоби капці, які ти вибрав, не стали причиною тягаря, в який ти можеш у них перетворитися
11.05.23 | | Дискурси
Особиста культура полягає не так у тому, щоби пам'ятати, що коли і як було, а у тому, щоби зберегти змогу уявляти, яким був у різні епохи власної тривалості
04.05.23 | | Дискурси