Процес децентралізації, який на етапі створення об'єднаних громад так форсувала держава, різко загальмував. Радше навіть не загальмував, а на повному ходу врізався у глуху стіну і зупинився. Нові громади, яким за умови оперативного утворення обіцяли і фінансову підримку, і передання купи повноважень нині навіть не мають як зареєструватися. Виконання бодай базових, елементарних функцій місцевого самоврядування там теж виявилося неможливим.  

Робота новообраної міської ради Івано-Франківська почалась практично одночасно з львівською. Тут депутати теж зібралися 1 грудня, однак не обмежилися самими церемоніями, як це зробили під час свого першого засідання (24 листопада) колеґи зі Львова. Стисла урочистість складання присяги міським головою Русланом Марцінківим та депутатами відразу ж перейшла у вирішення робочих питань.

15 листопада, тобто ледь більше як за тиждень часу, в двох найбільших містах Галичини — у Львові та Івано-Франківську — відбудуться другі тури виборів на посаду міського голови. У Тернополі, нагадаємо, в першому турі переміг «свободівець» і чинний бурмистер Сергій Надал. У Львові вибір постав між чинним міським головою Андрієм Садовим, який 25 жовтня отримав підтримку 49,16% містян, і представником ВО «Свобода» Русланом Кошулинським, результат якого 12,25%. У Франківську один з претендентів — теж представник ВО «Свобода» і теж Руслан, але Марцінків — отримав 23,34%.

11 кандидатів на міського голову і шалені  пристрасті довкола нього: такою є виборча кампанія у Франковому місті, яке традиційно відкидає власних пророків і тягнеться за вольовими зайдами.    

Коломия — місто, в якому цього року за посаду бурмистра змагається майже рекордна (абсолютний рекорд — за Дрогобичем) у Галичині кількість кандидатів. Станом на нині їх 14, а на початок кампанії було ще на одного більше. Восьмеро з тих, хто бере участь у перегонах до 25 жовтня, є самовисуванцями, семеро делеґовані від партій. Зрештою, велика кількість охочих сісти у крісло міського голови для Коломиї традиційна — щоразу тут 15–17 претендентів. Місцеві політики вважають це явищем нормальним.  

В Івано-Франківську відбувся 13-й міжнародний фестиваль MitOst, що має назву однойменної громадської організації, яка сприяє культурному та мовному обміну в країнах Центральної, Східної і Південно-Східної Європи, Середньої Азії та Південного Кавказу. Франківськ обрали, бо саме тут нині перебуває чимало переселенців з буремного українського Сходу, а мирне і розмірене життя галицького міста може стати відображенням того, як належить знову повертатись до миру, співіснування культур і толерантності в усій Україні.  

Зі стартом виборчої кампанії у місцеві ради всіх рівнів політичну мапу Івано-Франківщини поряд із всеукраїнськими «старими» й тими, що вже пройшли одні вибори, брендами заповнюють і нові політичні сили: УКРОП, «Народний контроль», «Наш край», «Авто-Майдан», Українська галицька партія, «Громада і Закон». Чи мають вони шанс зайняти своє місце у владі — 25 жовтня вирішить виборець, а от про те, як політики цього виборця схиляють на свій бік, поговоримо вже.  

Синод Єпископів УГКЦ є подією до певної міри утаємниченою. Про хід дискусій та настрої дискутантів говорити публічно вважається справою неприйнятною, а важливі рішення не оприлюднюють аж до того часу як їх затвердить Рим. Цьогорічний Синод саме закінчився 6 вересня у Івано-Франківську (тут попередньо відбувся і Патріарший Собор УГКЦ) і на тепер ми маємо в розпорядженні його резолюції і постанови. З цих документів розуміємо, що Церква бачить перед собою нові завдання і планує змінюватися.    

В Івано-Франківську завершилася VI сесія Патріаршого Собору Української Греко-Католицької Церкви. Понад 200 делеґатів з 57 країн світу обговорювали тему «Жива парафія — місце зустрічі з живим Христом» — таким було головне гасло Собору, яке стало стрижнем усіх пленарних засідань та неформальних зустрічей. Це переросло у десятки резолюцій, що мають шанс стати церковними законами після голосування Синоду Єпископів, який почався одразу після Собору і теж в Івано-Франківську.  

26 серпня у Богородчанах (Івано-Франківщина) відбудеться вже друге засідання суду в справі командира батальйону територіальної оборони «Прикарпаття» Віталія Комара. Досудове розслідування тривало рік, і тепер військова прокуратура Південного реґіону передала справу до суду — перше засідання відбулося 17 серпня на Івано-Франківщині в Богородчанському районному суді.  Комбатові висунули звинувачення за ст.402, 406 та 409 КПК України (ухиляння від служби в бойовій обстановці, непокора та бездіяльність).