Галичина вшановує Андрея Шептицького.


 

Цього року постать Андеря Шептицького вшановують на всеукраїнському рівні. В Івано-Франківську, Тернополі, у Львові й на Львівщині відбувається низка заходів і вшанувань постаті Митрополита.

 

Фото: sobor-svyura.lviv.ua

 

Так, в Архікатедральному і Митрополичому соборі УГКЦ в Івано-Франківську з цієї нагоди сьогодні вранці відслужили Божественну літургію, яку очолив архиєпископ і митрополит Івано-Франківський Володимир Війтишин.

 

Після спільної молитви в соборі на площі, яка названа на честь праведного митрополита Андрея, відбулася поминальна панахида. Участь в ній взяли представники влади, духовенства та громадськості.

 

Фото: mvk.if.ua

 

Саме в Івано-Франківську почалося архієрейське служіння Шептицького: 2 лютого 1899 року імператор Франц Йосиф I номінував Андрея Шептицького на Станіславівського єпископа. І саме в цьому місті першим в Україні встановили пам’ятник, що вшанував його постать.

 

 

Міський голова Тернополя, вітаючи мешканців міста з ювілеєм Шептицького, наголосив: «Один з найголовніших уроків від Шептицького, який він дав українцям, — завжди залишатися українцями. Розмовляти українською мовою. Бо без української мови немає української нації» та закликав продовжувати діяти за заповітами та спадщиною мудрості, яку нам залишив Митрополит.

 

Мурал із зображенням Шептицького на вул. Брюкнера у Тернополі, створений 2015 р. художниками з Одеси в рамках фестивалю “АрТерВізія”. Фото: ternopilcity.gov.ua

 

А в Тернопільській обласній універсальній бібліотеці з нагоди ювілею Митрополита відкрили книжкову виставку під назвою «Андрей Шептицький – Праведник світу». На ній представлено твори митрополита та видання, присвяченні його життю та діяльності, з фонду обласної книгозбірні. Функціонуватиме виставка до 1 серпня.

 

Фото: te-rada.org

 

Чи не найбільше заходів на вшанування Андрея Шептицького нині відбувається у Львові й на Львівщині.

 

Зокрема, зранку відбулася Божественна літургія в Архікатедральному Соборі св. Юра. Протягом дня львів’ян запрошують відвідати святоюрську крипту, де спочивають тлінні останки ієрархів УГКЦ, та помолитися  на гробі митрополита Андрея. «Молімося, щоб його прославила славою святих Вселенська Церква, бо цього Велетня духу повинні пізнати всі народи; молімося про отримання ласк за його посередництвом; наслідуймо його чесноти, пізнаваймо його писану спадщину!» – закликають на офіційному сайті собору Святого Юра.

 

Фото: sobor-svyura.lviv.ua

У Митрополичих садах сьогодні відбуваються екскурсії та квести для і молоді від БО «Фундація Духовного Відродження» ЛА УГКЦ. О 20:00 у Митрополичих садах заплановано спільну молитву на прославу Митрополита, а о 20:10 на Святоюрській горі презентують короткометражний документальний фільм «Андрей Шептицький: актуальне» (вхід – за запрошеннями). Завтра, 30 липня, показ фільму «Андрей Шептицький: актуальне» відбудеться на площі перед Митрополичими палатами, початок о 20:00.  Вхід – вільний. 

 

Фото: sobor-svyura.lviv.ua

 

Також у Львові сьогодні відкрили мурал, присвячений Андрею Шептицькому, на будинку, що на просп. Червоної Калини, 64.

 

Фото: Роман Балук/city-adm.lviv.ua

 

Перед головним входом до Львівської міської ради триває виставка з нагоди 155-річчя від дня народження Андрея Шептицького.

 

Сьогодні ж відбувається традиційна щорічна проща до Прилбичів – родинного села Шептицьких. Окрім духовенства й вірян, до неї долучилися й представники влади Львова та Львівщини. Панахиду біля каплиці-усипальниці Шептицьких та Архієрейську Божественну літургію у Прилбичах очолив Митрополит Львівський Ігор (Возьняк). Опісля літургії відбулась молитва за прославу праведного Митрополита Андрея. Також учасники прощі переглянули прем’єру фільму про Митрополита Андрея Шептицького.

 

Фото: loda.gov.ua

 

Для довідки:

 

Андрей Шептицький походив з однієї з найбільш знаних у Львові родин – графів Шептицьких. Родина Шептицьких дала нашій країні багато відомих імен у розвитку греко-католицької та польської римо-католицької Церков. Андрей Шептицький мав юридичну освіту, тож батьки бачили саме в цьому майбутнє сина. Проте сам майбутній Митрополит серйозно роздумував про чернецтво й через це вирушив у Рим до Папи Лева ХІІ. Папі Римському розповів про своє бажання йти у монастир Василіянського Чину й отримав його благословення.

 

Митрополит був відомий не лише за свій вклад у розвиток УГКЦ, а й завдяки своїй меценатській діяльності. Він заснував Львівську греко-католицьку богословську академію, Богословське наукове товариство, Український католицький інститут. 1905 року заснував Український національний музей, обстоював ідею Українського університету у Львові. Шептицький підтримував діяльність приватних шкіл, товариства «Просвіта», «Рідна школа», НТШ, об’єднання «Луг», «Пласт», відкривав садочки і школи, допомагав молодим художникам, у соборі Св. Юра організував Народну школу ім. Грінченка для бідних дітей, повіддавав свої землі для створення там шкіл, заснував Народну лічницю, де могли безоплатно лікуватися бідні.

 

Глава УГКЦ дуже добре розумівся на мистецтві, зокрема іконописі. Коли 1901 року владика оселився у Митрополичих палатах на Святоюрській горі, він почав збирати колекцію рідкісних ікон, які згодом стали неабиякою мистецькою та християнською спадщиною українців. Митрополит намагався також збирати давні українські ікони, книжки, до його колекції потрапили й рідкісні європейські творіння. Усі ці духовні скарби переніс у Національний музей. Одна з найбільш цінних ікон, що викупив Андрей Шептицький, – це Богородчанський іконостас, який владика повернув Україні з Варшави.

 

Митрополит Шептицький був справжнім мисливцем за інкунабулами, пам’ятками українського письменства та культури. Також він привозив з Європи цікаві екземпляри книг, які збирав у своїй колекції. Національний музей у Львові отримав від Андрея Шептицького неймовірну літературну спадщину – понад 3 тисячі книг, хоча його колекція нараховувала не менш ніж 20 тисяч. На жаль, у радянські часи після смерті владики більшість книг із його колекції спалили.

 

Ставши главою УГКЦ у віці 36 років, Андрей Шептицький очолював Церкву впродовж 44 років, пережив сім режимів: австрійський, російський, український, польський, радянський, нацистський і знову радянський. Помер Андрей Шептицький 1 листопада 1944.

 

155-річчя митрополита Андрея Шептицького в Україні вшановують на державному рівні. Відповідну постанову «Про відзначення ювілеїв у 2020 році» парламент ухвалив 14 січня.

 

29.07.2020