Здавалося б, що такого важливого й знаменного у візиті Папи Римського на острівець Лампедуза? Прилетів, помолився за безталанних африканців, які «шукали кращої долі, а знайшли свою смерть», виступив з моралізаторською промовою й повернувся додому, до Ватикану. Таке можна висновувати за поверхової оцінки папського візиту, зрештою, так і вчинили більшість журналістів.
А варто було б передовсім замислитися над тим, що відвідини острівця у Середземному морі стали першою поїздкою Франціска за межі Риму як Понтифіка. Те, що він обрав для свого дебюту Лампедузу — острів, до якого намагаються дістатися морем африканці-біженці, і, як показали події останніх років, далеко не завжди успішно, — свідчить насамперед про його намір твердо триматися обраної раніше лінії підтримки нужденних та зневірених. І не тільки. Зверхник всіх католиків світу хотів дати своїм вірним меседж про необхідність активнішого анґажування християн у соціальні питання й питання, пов'язані з правами людини.
Коли церковники повчають людей, як їм поводитися у кожній ситуації, то накликають на себе чимало критики, часом справедливої. Але часто-густо за такою критикою Церкви приховується свідоме чи підсвідоме бажання, аби тобі дали спокій, аби не турбували чужими проблемами, мовляв, мені й своїх досить.
І в цьому сенсі дуже цінним для розуміння цієї проблеми може стати новий термін, який пролунав у проповіді Папи Франціска: «ґлобалізація байдужості». На Лампедузі він виставив нове моральне маркування, яке хоч і є символічним, однак обійти його не зможе жодна людина, що не цілком позбулася власного сумління і віри в Бога.
Крім того, Понтифік дав людству чотири виразних сиґнали. Перший сиґнал — сиґнал скорботи, поданий під час кидання у море вінка на вшанування пам'яті за загиблими, котрі намагалися допливти до Лампедузи. Він мав би навчити людей бути чутливішими до чужого горя.
Другим сиґналом було застереження всім збайдужілим, які марно сподіваються уникнути Суду Божого. «Тому за гріх, чітко видний на цьому місці, мали б вони молитися про прощення», — промовив Папа Римський.
По-третє, моторошне місце загибелі людей Пантифік перетворив на місце паломництва — через літургійну сакралізацію. Він провів там Службу Божу і не лише освятив те місце, а й створив нову церковну громаду, об'єднавши у ній і постійних мешканців острова, і прибудьців-утікачів.
По-четверте, Папа Римський закликав європейський політикум виробити оперативніші та гуманніші важелі реакції на проблеми біженців.
Водночас Папа Франціск попросив на Лампедузі, аби його не сприймали як особу, котра все знає і все може. «Вирішити окреслені проблеми мені самому несила, тут мені мусять допомогти і політики, і всі європейці, які мали би бути вдячними Богу, що він таки не перестає їх турбувати», — зазначив Понтифік.
09.07.2013