На вихід

Неабияким мистецтвом є вправність вчасно зауважити необхідність покинути товариство, аби не втомлювати себе і його власною присутністю. Не меншою штукою є вміння рахувати різноманітні цифри і робити з того правильні висновки. Огляд подій тижня в Україні

Проценти тижня

Раціоналізм і прагматизм притаманні українській душі майже так само, як любов до тужливих пісень про калину і сала з шоколадом. Такий висновок можна зробити з результатів найсвіжішого дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).

Міжнародний валютний фонд після тривалої тижби дав вітчизняному бюджету «пару копійок» на «підтримку трусів», чим дуже втішив населення, яке порається на теренах між Чопом і Шосткою. 61% опитаних аборигенів були настільки втішені, що вирішили – подальша співпраця з МВФ не є доцільною.

Знаково, що в квітні за результатами аналогічного опитування таких фінансово незалежних громадян налічувалося лише 46% – але транш вже пішов, то можна показувати кредиторам фігуру з трьох пальців.

Не менш цікаво виглядають висліди щодо прихильності співвітчизників до держави, в якій декотрі з них деяким чином жили. 50,1% опитаних українців не шкодують про розпад СРСР, а 33,5% тужать за «незламним і непорушним». Зрозуміти тих, хто пам’ятає часи, коли волосся на голові було густішим, а «Карпати» цілком достойно програвали в футбол, якось можна. Тяжче з поколінням, що про Союз знає завдяки телеканалу «Інтер» і фантомним болям старшої генерації.

І зовсім важливо для сьогодення звучить фраза керівника КМІСу Володимира Паніото: «Зменшення рейтингу Зеленського призводить до того, що його голоси йдуть не до "Голосу" чи до Порошенка. Все, що він втрачає, отримує, от наприклад, партія Шарія, яка зараз підвищила суттєво свій рейтинг, і вона, за нашими даними, на межі проходження у Верховну Раду. І Медведчука партія теж збільшила свій відносний рейтинг, і теж за рахунок "слуг"». Згідно з останніми дослідженнями, 38% респондентів схвалюють дії і заяви президента Зеленського (в попередній соціології таких було 47%); 45% – не схвалюють (в травні – 37%). Вперше в існуванні Зеленського в ролі президента різниця стала негативною і склала 7%.

Отже, ті, що «втомилися від війни», вже «втомлені» і Зеленським. Далі буде активізація «шаріївщини» і непохитна віра у раціоналізм і прагматизм любителів тужливих пісень.

Відставка тижня

Яків Васильович Смолій ввійде в історію не тільки як чиновник, чий підпис стоїть біля портрета Володимира Івановича Вернадського на купюрі номіналом 1000 гривень. Написавши заяву про відставку, шеф НБУ провів брифінг, під час якого повідомив: «На багатьох нарадах за участю народних депутатів, представників уряду, прем'єр-міністра та президента лунали заклики про те, що НБУ повинен залити економіку грішми, що Нацбанк повинен змінити наші регуляторні акти, щоб не регулювати банківський сектор, встановити курс, вигідний окремому сектору економіки або експортерам. І доходило до того, що нам говорили "ми заклали в бюджет інфляцію 11% і курс 30 грн/дол., а ви не хочете цього робити". Я це розцінюю як тиск».

Головні фінансисти з симпатичного будинку на київській вулиці Грушевського регулярно ставали топ-персонами. Небіжчик Гетьман легендою став ще при житті, його креатура Ющенко пишався статусом «один з кращих банкірів світу», пані Гонтарєва запам’яталася кавалерійською атакою на «кишенькові» банки, лондонською нерухомістю і взуттям, достойним Снігуроньки.

Смолій уггі не носив і президентом країни бути наразі не планує, але зумів зворохобити інформаційний простір власною відставкою і наслідками, які вона може спровокувати. Наступного дня після того, як Верховна Рада задовольнила бажання Якова Васильовича звільнити його від зайвого тиску, гривня трохи напудилася і здала позиції перед іншими валютами.

Заспокоювати співвітчизників взявся Володимир Зеленський. «Всі достатньо спокійно сприймають звільнення голови Нацбанку. Всі не бачать якихось ризиків… Всі багато разів казали, що долар завтра буде 100 гривень. Я думаю, що це якась фантастика», – повідомив президент.

Про реальність і фантастику щодо валютного курсу стане більш зрозуміло десь за місяць, коли банківська система пережує інформацію про зміну правил гри у цій бранжі і вирішить, куди нагинати криву коливань валюти з Вернадським на «штуці».

Заяви тижня

Проблеми нового запису у трудовій книжці для керівника Антимонопольного комітету виявилися навіть більшими, ніж аналогічний пех у голови Нацбанку. Юрій Терентьєв написав заяву про звільнення, потім написав якийсь подібний папір, яким відкликав ту заяву, а потім знову нібито повернувся до того, про що думав на самому початку. Коли кругообіг паперів став загрожувати психічному здоров’ю тих, хто їх писав, і тих, хто б мали читати та реагувати, Терентьєва Верховна Рада таки відправила шукати нову роботу.

Паралельно виникли дві версії ескапади Юрія Олександровича. Одні кажуть, що піти на вільні хліби його змусили після того, як АМКУ оштрафував тютюнового магната – фірму «Тедіс» на 6,5 мільярда гривень. «Тедіс» має відношення до Бориса Кауфмана, Борис Кауфман має відношення до Володимира Зеленського. На виході – Терентьєв пішов.

Друга версія полягає в тому, що відставлений шеф АМКУ надто симпатизував корпорації ДТЕК і її власнику Рінату Ахметову, і звільнення Терентьєва пов’язане зі зменшенням впливу найбагатшого громадянина України на перебіг подій в державі. Занадто голосних заяв щодо свого минулого і майбутнього Терентьєв поки що не робив. Хотілося б почути про нюанси боротьби з монополіями, але таке станеться вже в іншому житті.

Азарт тижня

Лудоманія пустила на пси літературного Бенджаміна Ґана з «Острова скарбів» і сильно псувала життя цілком реальним Ференцу Лісту та Федору Достоєвському. Тепер біду залежності людей від Blackjack, що на наших меридіанах більш відомий як «очко» з рулеткою, яка кладе фішки, де їй потрібно, вирішуватиме Верховна Рада.

У цьому органі залишилося розглянути близько півтори тисячі поправок до законопроєкту №2285-д «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», яким легалізують гральний бізнес в Україні. Коли все це станеться, то кількість готелів з п’ятьма зірками, де можна буде ставити столи майже як в Лас-Вегасі, збільшиться в рази, а тризіркових закладів з однорукими бандитами наплодиться, як в гарного катали тузів у рукаві.

Але все, що робиться – робиться на краще. І після легалізації грального бізнесу своїм Монте-Карло гордитимуться в Бережанах, Лубнах і обов’язково в Бердичеві, де гастролював Ференц Ліст.