Наука пояснила відсутність нюху при COVID-19.

 

Що аносмія може бути симптомом ковіду, вже повідомлялось: кожен, хто раптово втрачає здатність розрізняти запахи, хто втрачає нюх, може бути "тихим носієм" коронавірусу, не маючи інших симптомів та не підозрюючи про власну інфікованість. Науковцям вдалося пояснити фізіологічний механізм цього симптому.

 

 

Виявляється, причиною тут є зовсім не закладеність носа, як це трапляється при сезонних ГРВІ (гострих респіраторних вірусних інфекціях), серед яких є і "старі" коронавіруси. Втрата нюху в цих випадках – власне наслідок катару: доступ ароматичних молекул до нюхових рецепторів попросту блокується виділеннями.

 

Однак при COVID-19 характер аносмії інший. Для багатьох хворих запахи пропадали раптово і так само раптово поверталися через тиждень або два (хоч не до всіх). І зазвичай у них не спостерігалося закладеності носа. Раптовість же і втрати, і повернення нюху дозволяє припустити, що ароматичні молекули з якоїсь причини не досягають відповідних рецепторів у носі.

 

Тепер, коли вчені отримали знимки комп'ютерної томографії носових пазух людей із COVID-19, видно, що доступ до відповідальних за нюх частин носа блокується опухлими м'якими тканинами і слизом. Інших частин носа, в тому числі пазух, запальний процес не зачіпає, тому у коронавірусних пацієнтів зазвичай немає проблем з тим, щоб дихати носом.

 


Система органів нюху людини. 1: Нюхова цибулина 2: Мітральні клітини 3: Кістка 4: Назальний епітелій 5: Нюховий клубочок 6: Нюхові рецептори

 

Що ж є причиною такого вибіркового запалення? Відомо, що SARS-CoV-2 заражає організм шляхом прикріплення до поверхневих клітин рецепторів АПФ2 (ангіотензинперетворювальний фермент 2). Такі рецептори є, наприклад, у клітин, що вистилають верхні дихальні шляхи. Потрапивши всередину клітини, вірус розмножується і викликає відповідь імунної системи.



Нюховий нейрон [рожевий] з виступаючими рецепторами

 

Спочатку дослідники припускали, що вірус може заражати і виводити з ладу нюхові нейрони — клітини, які передають ароматичний сигнал у ділянку мозку, що ідентифікує запахи. Але з'ясувалося, що білок АПФ2, необхідний вірусу для проникнення в клітини, у нюхових нейронів відсутній. Натомість рецептори АПФ2 знайшли на поверхні клітин, що підтримують нюхові нейрони. Найімовірніше, саме ці клітини пошкоджуються вірусом. Імунна відповідь організму викликає набряк ділянки слизової, але залишає самі нюхові нейрони недоторканими. Коли імунна система справляється з вірусом, набряк спадає й ароматичні молекули знову знаходять доступ до нюхових рецепторів. Людина чує запахи.

 

Однак якщо запалення загострюється, то можуть пошкоджуватися не тільки клітини з рецепторами АПФ2, а й нюхові нейрони поруч із ними. Тому іноді при COVID-19 відновлення нюху проходить значно повільніше: щоби відновити нюхові нейрони із запасу стовбурових клітин у слизовій оболонці носа, потрібен час. Характерно, що при цьому на початкових етапах людина може мати "збитий" нюх, помилково розпізнавати запахи: в психіатрії це явище називається паросмією або какосмією – коли раніше приємні запахи отримують різко негативну конотацію, запах гниття, оцту тощо. Добра новина полягає в тому, що "тренуванням" нюху можна відновити цей змисл.

 

 

25.06.2020