Лист

до Високопов. пана Андржея Шепчиньского, голови "Кулка рольнічого"

в Червоній волі, повіту ярославського.

Я привик, Вп. Пане, читати багато часописів, а особливо читаю від давна всі краківські часописи. Всі, навіть "Kurjer Codzienny" і "Gоnіес"!...

Колись тут начитався я у всіх польських часописах про це, як завзято Поляки на Шлеську обстоюють за своє право самоозначення, за визволення з під 757-літного чужого панування і зєдинення з цілим польським народом. Читаю, як вони освідомлюють і тих несвідомих ще братів, які знають тільки, що вони якісь Słązak-и, як вони засипують Шлеськ освідомлюючими письмами, брошурами, ґазетами, вічами, аґітацією, як протиділають ворожій акції зрадників-запроданців в роді ославленого ренеґата Józefa Koźdoni-a з його "польською" ґазеткою "Slązak-ом", видаваною за чеські гроші. Читаю, як Поляки остро осуджують не тільки зрадників, але й тих байдужних, які хотять бути "нейтральними", які не хотять "до нічого мішатися", бо їм "все одно, чи належати до Чех, чи до Польщі", "їх з хлопа ніхто не скине". З якою погордою трактують Поляки тих шлеських Поляків і ті громади, в яких "за Польщу говориться мало", до яких не мають доступу "польські аґітатори".

Сього всього начитався я в обід, в кождім числі кождого польського часопису, від найбільшого до найменшого, від найбілійшого до "найчервонійшого", чи й "найчорнійшого" (як "Głos Narodu").

Вже хочу відходити, аж тут пepeглядаю ще раз точно — бо раз вже побіжно читав попередно — "Przewodnik Kółek Rolniczych", ч. 4. з цього року, і читаю точно Вашу цінну допись: "Z Kółka rolniczego w Czerwonej wоli, pow. Jarosław". В цій дописі находжу між иншим ось які слова: "Старша людність нашого села майже самі анальфабети, а в цілім селі, яке числить 1.800 населення, селяне передплачують заледви дві ґазетки". "Тутешня людність, в більшости українська". "За Україну говориться тут мало. Діється то завдяки сьому, що не маємо тут закукурічених (zacietrzewionych) аґітаторів rusk-их".

Таке Вам дуже подобалося і це Ви з такою похвалою підносите. Ви Пане, "людовець", себто "прихильник визволення люду" із всякого поневолення, чи економічного, чи суспільного (соціяльного) чи, розуміється і культурного й національного, — а рівночасно читаєте, як Ваші всі часописи обурюються на тих Поляків на Шлеську, які є байдужні для польської справи, яким все одно, чи будуть під Чехами, чи під Польщею.

З яким смаком читаєте Ви нпр. якусь допись в чеській газеті, з якогось там села нпр. з якоїсь Czerwon-oї Wólki під Фриштатом, в якій пан Wenzel Sediaćek хвалить це село, що хоч там більшість Поляків, мало там чути про Польщу, "бо там Богу дякувати завдяки "доброму" війтови Чехови, або настановленому Чехами "porządn-ому" Роlако-ви, а може й старості (Чехови) нема za cietrzewion-их польських "agitacji".

Як би Вам подобалося таке писання чеського "людовця" пана Седлячка?... Чи Ви разом з ним одушевлялисьби цими славними польськими селянами з Czerwon-oї Wóik-и?...

Не знаємо ще впрочім навіть чи то так зовсім заслужено Ви хвалите цих українських селян з Червоної Волі, або й цей пан Седлячек польських селян з Czerwon-ої Wólk i коло Фриштату? Чи такі вони дійсно, як це Вам і панови Седлячкови здається?...

А тепер ще загляньмо на мапу а побачимо, що Червона воля лежить геть на схід від Сяну, в Сїнявському судовому повіті.

В лєксіконі громад (том XII. з р. 1907 стор. 236) читаємо, що ця громада в р. 1900 після урядового галицького перепису числила усеї людности 1.640 душ в тім:

греко кат —  1.441 душ

римо-кат. — 475 душ

Жидів — 24 душ

Після "розговірної мови" було:

української мови — 1.568 душ

польської мови — 71 душ

Сінявський судовий пoвіт обіймає 10 громад і числив усеї людности 34.619 душ, в тім:

греко-катол. — 18.787 душ

римо-катол. — 12.381 душ

Жидів — 3.384 душ

инших — 67 душ

Після розговірної мови було:

української мови — 18.598 душ

польської мови — 15.892 душ

німецької мови — 59 душ

инших мов — 3 душі

Судовий повіт Радимно (політ, пов. Ярослав) виказує:

греко-катол. — 20.253 душ

римо-катол. — 8.639 душ

Жидів — 2.793 душ

инших — 18 душ

Після "розговірної мови":

української мови — 18.221 душ

польської мови — 13.064 душ

німецької мови — 160 душ

инших мов — 229 душ

Останні судові повіти ц. є Ярославський і Порохницький, які входять до політичного ярославського повіту, виказують вже польську більшість і лежать (Порохник цілий) за Сяном, а Українці становлять в цих двох судових повітах вже меншість.

По цім короткім статистичнім значенню кінчу цей лист просьбою, щоби Високоповажаний Пан адресат, як щирий "ludowiec", розважив це все і подумав, чи не робить він мимоволі моральну кривду українським селянам з Червоної Волі, так як той Седлячек робить мабуть кривду польським селянам з Червоної Вульки на Шлеську своїми похвалами.

З поважанням Пильний Читач "Przewodnik-а Kółek Rolnіczych".

Львів на весні 1920 р.

Громадська думка