Міністерство закордонних справ України заявило, що примусова автоматична російська паспортизація, нав'язана Росією українським громадянам в окупованому Криму у 2014 році, не визнається офіційним Києвом і не є підставою для втрати українського громадянства.
Про це йдеться у заяві, поширеній на офіційній сторінці Міністерства закордонних справ України.
У зовнішньополітичному відомстві зазначають, що останніми днями в інформаційному просторі помітна штучна дискредитаційна кампанія щодо російських паспортів, котрі нав’язувала громадянам України російська окупаційна адміністрація Криму з березня 2014 року. Очевидно, МЗС України має на увазі українського журналіста Павла Казаріна, вихідця з Криму, котрий три тижні тому отримаві Премію Ґонґадзе.
"Примусова паспортизація – це елемент репресивної політики держави-агресора стосовно громадян України, які змушені жити в умовах окупації... Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15 квітня 2014 року чітко визначає, що примусове автоматичне набуття громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, громадянства Російської Федерації не визнається Україною та не є підставою для втрати громадянства України", – йдеться у заяві.
У МЗС нагадали, що стаття 45 положення про закони та звичаї суходільної війни, затвердженого IV Гаазькою конвенцією 1907 року, забороняє примус населення окупованих територій до присягання на вірність державі-окупанту, а отже, і до примусової зміни громадянства.
Нав’язана паспортизація є також заздалегідь спланованим і цинічно реалізованим елементом системного тиску російської окупаційної адміністрації на громадян України, акцентували у зовнішньополітичному відомстві.
"Громадяни України, що мешкають в АР Крим та м. Севастополь, фактично були позбавлені права вибору. Можливості відмови від російського громадянства були жорстко обмежені шляхом визначення недостатньої кількості відповідних центрів і занадто коротких термінів прийому заяв про відмову. Крім того, у разі відмови мешканців Криму від отримання російських паспортів штучно обмежували їхні права на працевлаштування, медичний захист, соціальну і пенсійну допомогу. Відсутність російського паспорта могла також стати причиною примусової депортації та заборони в’їзду на територію АРК та м. Севастополя", – констатували у МЗС.
Неодмінним аспектом автоматичної паспортизації була й загроза переслідування проукраїнських активістів, у тому числі журналістів, з боку окупаційної влади. Окрім того, громадяни України були змушені отримувати російські паспорти ще й для того, щоб зберегти власні оселі, майно на окупованому півострові.
"Нещодавнє підписання президентом РФ В. Путіним указу щодо позбавлення українських громадян можливості володіння землею в тимчасово окупованому Криму – черговий крок до нав’язування російського громадянства та грубого порушення міжнародного права", – йдеться у заяві.
Насамкінець у МЗС запевнили, що Україна захищатиме права та інтереси громадян України, що проживають в умовах окупації в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, бо "Крим – це Україна".
12 червня український журналіст і телеведучий Павло Казарін підтвердив, що він має російський паспорт і наразі проходить процедуру виходу з російського громадянства.
Він пояснив, що отримав російський паспорт у Сімферополі наприкінці березня 2014 року, оскільки планував залишитися жити в Криму з батьками. “Після того, як Росія захопила Крим, виявилося, що моя кримська прописка тепер прирівнюється до російського громадянства", – виправдовувався він.
15 червня Казарін визнав у Facebook, що 2014 року він проявив слабкість і не мав достатньої сили духу, як переселенці першої хвилі, котрі покинули окупований півострів одразу після встановлення проросійської адміністрації.
"У бумерангів неприємна траєкторія, та свої бумеранги я запустив сам... Піду провітрю шафу від скелетів", – покаявся Павло.
Павло Казарін стверджує, що остаточно утвердився в думці виїхати на вільну від окупації територію після того, як збили "Боїнг".
Казарін перебрався до Києва у жовтні 2014 року. Через рік до столиці приїхали і його батьки.
16.06.2020