Головний епідеміолог Швеції Андерс Теґнелл визнав, що його стратегія боротьби з Covid-19 призвела до занадто великої кількості смертей, після того як він переконав свою країну уникнути суворої ізоляції.
"Якби ми зіткнулися з тією ж хворобою з тим же знанням, що і сьогодні, — я думаю, що наша відповідь була б десь посередині між тим, що зробила Швеція, і тим, що зробив інший світ", — сказав Андерс Теґнелл в інтерв'ю шведському радіо.
З огляду на конституційні особливості, карантинні приписи в Швеції визначає Агентство суспільної охорони здоров'я (Folkhälsomyndigheten), яке прислухалося до оцінок головного епідеміолога і вибрало курс на створення "природного імунітету" проти ковід. Раніше про це гучно заявляли також британський та нідерландський уряди, але зі зростанням числа летальних випадків з цього курсу цофнули. Швеція ж продовжила рухатися по ньому, відмовившись, щоправда, від риторики "природного імунітету", але далі орієнтуючись на довгостроковий характер пандемії Covid-19.
Не можна сказати, що карантинні заходи в країні зовсім відсутні, але вони мають рекомендаційний характер — прем'єр та Агентство суспільної охорони здоров'я Швеції закликали кожного громадянина самому брати на себе відповідальність за власне здоров'я та здоров'я інших людей. А ставлення громадян до рекомендацій шведського уряду приблизно таке, як в Україні – до обов'язкових приписів українського уряду.
Зрештою, низка обмежень все-таки діє: наприклад, заборонені будь-які заходи за участю більше як 50 осіб, закриті більшість кінотеатрів і музеїв, скасовані великі спортивні змагання. При цьому працюють початкові школи (хоча батькам дозволено не приводити дітей), відкриті спортивні клуби, а також кафе і ресторани — але з обмеженням на кількість відвідувачів: між столиками має бути відстань не менш як півтора метра. Та суворих заборон зі штрафами за порушення режиму самоізоляції тут нема.
Незважаючи на критику з-за кордону (в разі її успіху претензії виборців до урядів країн, що вибрали жорсткий карантин, будуть мати міцне обґрунтування), стратегія Теґнелла отримала широку підтримку в Швеції. Уряд Стефана Лофвена, щоправда, ще не дав офіційної оцінки цієї стратегії. Однак не підлягає обговоренню питання про те, як ця стратегія підвищила рівень смертності в країні, особливо в порівнянні з сусідніми державами.
Станом на нинішній ранок у Швеції зафіксовано 4542 смерті інфікованих коронавірусом, тобто 450 осіб на мільйон, що значно менше, ніж у катастрофічніх Бельгії (822) чи Ломбардії (1557), співмірно з цифрами згадуваних Нідерландів (349), Великої Британії (585) чи Франції (445), Іспанії (580), Італії (556) — але не з сусідніми Фінляндією (58), Норвегією (44) чи Данією (100), не згадуючи навіть далекі Україну (20) чи Словаччину (5).
Відповідно, лунає критика м'якого курсу Folkhälsomyndigheten, одним із пунктів якої є те, що реальне число жертв більше від офіційно фіксованих. Реагуючи на ці закиди, урядове Статистичне бюро Швеції (Statistiska centralbyrån) почало публікувати дані смертності в міру надходження, не чекаючи на їхню повноту. Ретроспективно можна встановити, що на п'ятий день надходить інформація про пересічно 4% всіх смертей, на сьомий — 42%, десятий — 85%, практично повні дані (99,5%) взагалі через місяць. Однак знаючи ці залежності неповноти, можна доволі надійно оцінити дані смертності вже семи-восьмиденної давності.
Отож, із цифр реєстрації смертей Статистичного бюро виходить, що офіційні дані коронавірусної смертності могли бути заниженими в перші п'ять тижнів епідемії, потім некоронавірусна смертність вийшла на торішній рівень. За ці п'ять тижнів "надлишкова" некоронавірусна смертність сягнула 116 випадків на мільйон, тобто 20% від зафіксованої коронавірусної.
Зауважимо, що максимально тижневий рівень смертності тижня спостерігали на четвертий тиждень епідемії: збільшення у порівнянні з попереднім роком становило 60%. Сезонні епідемії грипу за ці п'ять років могли збільшувати смертність щонайбільше (зокрема 18–24 березня 2018 року) на 18% — зі значно меншою тривалістю епідемії.
04.06.2020