Шлеск.

(З розвідки інж. Юзефа Яскульского).

Справа Східної Галичини досі ще не є вирішена, а Шлеска має тепер вже рішитись остаточно в дорозі плєбісциту. Інтересними тому будуть деякі подробиці про шлеські відносини, які подаємо в дословних виписках з інтересної розвідки п. н. "Śląsk", яку помістив інж. Юзеф Яскульскі ще в 5337-5340 чч."Wiek-y Now-oгo".

Інж. Яскульскі пише:

Шлеські князі до кінця XIII. віку*) — зовсім знімчилися і вже тоді сильно знімчили Шлеск, бо для піднесення доходів із своїх посілостей, спроваджували німецьких міщан і хлопів й поселювали їх по містах і на пустих землях.

Казимир Великий, тренчинським трактатом з р. 1335. зрікся прав до Шлеска в заміну за це, що чеський король Вячеслав І. зрікся претенсій до польської корони.

Шляхта й міщанство знімчилися за прикладом своїх князів, але остався польський люд, котрого привязання до мови батьків оказалось сильнійшим від всяких ґерманізаційних зусиль.

Тешинський Шлеск ділиться на 4 повіти: Бельско, Тешин, Фриштат і Фридек.

Велика земельна власність є уся виключно в руках німецьких февдалів, які часом мають і польські назвища (як кн. Сулковскі Стшиґовскі — а є вже з давен-давна Німцями).

Решта землі поділена є переважно на "карловаті" господарства від пів до двох гектарів (!), яких посідачі не можуть удержатися з рілі і мусять шукати посторонніх зарібків, тай на дрібні господарства від двох до пяти гектарів.

Усі ті рільники находяться в беззглядній економічній і політичній залежности від Німців і Чехів, які займають державні і автономічні уряди і місця урядників лятифундій. (Йота в йоту, як в нашій Східній Галичині!... — прим. переводчика).

Вплив це дуже погубний для місцевого рільничого населення, бо економічний визиск в виді дешевого робітника дається найуспішнійше піддержувати через позбавлення його політичних, культурних і язикових прав. Малоземельне населення, яке окружає лятифундії, а особливо верховинці, жиють в дуже невідрадних условинах і є найподатнійшим матеріялом до винародовлення.

Німці є виключними власниками всіх промислових заведень, якими управляють переважно Чехи в характері директорів, інжинірів, штиґарів, бухгалтерів і т. д., a Поляки й тут займають найнизший щабель суспільної єрархії — визискуваної робучої маси і місцевого населення тай галицьких еміґрантів. Польський робітник щойно від недавна збудився зі сну й почав домагатися належних йому політичних і національних прав, головно польських шкіл і тут є джерело острої чесько-польської боротьби в послідних двох десятиліттях.

Тешинський Шлеск замешкують Поляки, Чехи й Німці (з Жидами, яких є лише 2.60 процент).

Після австрійської статистики було на Тешинськім Шлеску в р. 1910:

Поляків 233.850 ц. є 54.9 процент

Чехів 115.604 ц. є 27.1 процент

Німців 77.213 ц. є 18.0 проц.**).

Народніх шкіл одно-дво- й триклясових, отже найнищих, було:

польських — 71.81 проц.

чеських — 22.34 проц.

німецьких разом з утраквістич. — 5.84 проц.

Народніх шкіл вищих, чотиро- й пятиклясових було:

польських — 23.63 проц.

чеських — 26.32 проц.

німецьких — 49.98 проц.

Вкінці народні школи найвищого типу, шести- й семи-клясові, були лишень німецькі.

Перша виділова польська школа повстала щойно в р. 1909/1910, підчас коли Чехи мали вже давнійше чотири такі школи, а Німці аж чотирнайцять, отже одна виділова школа припадає на 5.515 Німців, 28.901 Чехів і 233.850 Поляків. (Наші знавці шкільництва зволять подати на кілько то міліонів(!) Українців в Галичині припадає одна виділова школа!!... Примітка переводчика.)

Одна середня школа (ґімназії, реальні школи, учительські семінарі й вищі промислові школи) випадає на 8.580 Німців, 115.604 Чехів і 116.925 Поляків.

Наслідком такого упослідження польського шкільництва польська молодіж мусить учащати в значній мірі до німецьких й чеських шкіл, через що має утруднену науку в чужій і незрозумілій мові, тратить свідомість своєї народности і в остаточнім висліді німчиться або чехізується. Та послідня небезпека є навіть грізнійша від першої, особливо на язиковім пограничу, де населення говорить переходовим польсько-моравським говором.***)

Тому що на спірнім просторі нема ані одної польської школи, натомість є багато чеських шкіл і усе священство й інтеліґенція є рівнож чеськими, польська мова сходить до ролі мови висмівуваної і понижуваної через Чехів, а чеська мова уходять за щось ліпшого, бо говорить нею ціла кляса вища, проте чехізація дійсно поступає, одначе не так скоро, як би видавалося з офіціяльної статистики, на котру упосліджене польське населення не має ніякого впливу і Чехи фальшують її на свою користь.****)

Говорячи про "історичні" права Чехів, пише інж. Яскульскі:

Щоби новотворячийся порядок в Европі міг бути тревалим, не може опиратися лишень на історичних фікціях (!!) з давньої минувшини, але мусить числитися перед усім з істнуючим тепер станом річи...

Належить напружити всі сили, щоби тимчасовий стан, утворений головно чеським бандитизмом, не перемінився в постійну окупацію. В цім, як і у всіх инших випадках, які відносяться до усталення наших границь, більше помагають нам власні сили, як ласкаві згляди премогучої коаліції.

Про це кождий Поляк, спосібний до військової служби передовсім повинен тямити.

Тими словами кінчить інж. Яскульскі свою інтересну розвідку.

*) Шлеск відпав від Польщі 1163 р. і від того часу є під чеською короною. — Примітка переводчика.

**) У Схід. Галичині (враз з Лемківщиною) є Українців сімдесять чотири (74) проц., Поляків дванайцять (12) проц., а Жидів 13 проц. — Прим. перев.

***) Це мабуть мова про фридецький повіт, який є переважно чеським. Є тут Чехів (в повіті) 78.2 проц., Поляків 14.8 проц. а Німців ? проц. — Фридецький повіт має 98.900 мешканців. Надто місто Фридек має 9.900 мешканців. — Прим. переводч.

****) Цікаве, що пише про щось подібного у Східній Галичині посол тов. Морачевскі в брошурі "Granica miedzy Polską а Ukrainą" або й навіть (давнійше!!) відомий проф. Ромер. — Прим. переводч.

[Громадська думка, 27.05.1920]