Телєґрами. — Балкан. — Мирові переговори. — Назім паша вернув до головної кватири — Турецкі предлоги на мировій конференциї —Турецька побіда під Скутарі. — Грецкий наслїдник візвав філію банку — Новорічні желаня для цісаря — Італійсько-сербське непорозумінє. — Росия. —Тайний царский указ — В росийських університетах. — Карність в росийській армії. — Неспокій в Персиї. — Автономія Ірляндиї. — Землетрясенє в Швабских Альпах — Oгляд — Війна на Балканї — Мирові переговори — Конференция амбасадорів. Нетерпеливі балканські делеґати. — Положенє на Балкан. — Болгари в Македонії. — Румунїя і Болгария. —Султан абдикує? — Австрия і Сербія. — Австрия і Росия. — Відносини Росиї до Австриї. — Неослявізм і Австрия. — Самостійна Альбанїя.
ТЕЛЄҐРАМИ.
Мирові переговори.
ЛОНДОН. (Ткб.) Про вчерашне засїданє мирової конференцій оголошено такий урядовий комунїкат: Проводив Венізольос. Турецькі делєгати предложили свої контпропозициї, над котрими раджено. Що до деяких точок осягнули порозумінє, а наради над деякими иншими точками відложили до слідуючого засїданя.
ЛОНДОН. (Ткб.) Представник аґенциї Гаваса доносить про перебіг конференциї: Турецькі делегати передовсім запропонували посередництво великих держав. Делеґати союзників відповіли, що бажають вести переговори з турецькими без чужої інтервенції. Турецькі делеґати уступили що-до питаня Македонії й Епіру. Справа Тракії, іменно управильненє болгарсько-турецької границі полишаєть ся ще до обговореня. Турки бажають переговорювати об сім з Болгариєю. Обставали вони при тім, щоби Еґейські острови полишили ся при Туреччині. Рішенє що-до Альбанїї і Крети полишавть ся великим державам.
ЛЬОНДОН. (Ткб). Б. Райтера дізнаєть ся, що Турки в своїх змінених контрпропозициях, вручених на письмі, вносять що слїдує: 1) Відступленє области на захід від Адриянополя. 2) Альбанїя мав дістати автономію. Справу визначеня границь і політичної орґанізациї маєть ся застерегти великим державам. 3) Що-до адриянопольського віляєту Туреччина пропонує переговори з Болгариєю над усталенєм болгарсько-турецької границі Союзники обставали при на радах еп bloc, на що згодили ся. 4) Що-до Крети треба спитати о думку великих держав. — Союзники заявили, що бажають самі звернути ся до великих держав, але Турки повинні перед тим зречи ся всіх прав до сего острова 5) Еґейські острови Туреччина вважав приналежними до Малої Азиї і тому не може їх відступити, — Союзники обставали при їх відступленю.
В нарадах над справою Адриянополя представники великих держав заявили, що загальникова уступка управильненя границї не вистарчає і що Туреччина мусить на письмі усталити граничну лінію Решід паша що-до тої точки зажадав в Царгороді нових інструкций. В пятницю мабуть конференция дістане мапу з граничною лїнїєю, пропонованою Туреччиною.
ЛЬОНДОН (Ткб.) Б. Райтера дізнаєть ся що Решід паша заявив на вступі своєї деклярациї, що для оминеня втрати часу уповновласне-ний заявити, що Туреччина готова згодити ся на те, шоби деякі справи, котрих не можна полагодити без її згоди, піддати рішеню великих держав. Потім відчитав предложеня, в котрих в послїдній точцї усталено, що вони творять невіддїльну цїлість.
ЛЬОНДОН (Ткб.) Бюро Райтера додатково доносить, що союзники згодили ся на пропозициї Туреччини щодо Альбанїї.
Царгород (ТКБ). Зачувши, що Болгарія дозволила на висилку ліків і харчів до Адриянополя, Мінїстер ВІЙНИ Назім паша з офіцирами штабу вернув до головної кватири під Чаталджею.
Царгород. Турецкі предлоги на мировій конференциї звучали в тім напрямі, щоби рішенє справи передати великодержавам, а лише що до Адриявополя і еґейских островів буде Туреччина прямо переговорювати з балканьским союзом.
На полишенє Адриянополя при Туреччині мав найти ся спосіб.
Турецька побіда під Скутарі.
ЦАРГОРОД. (Ткб.), Дневники доносять про нову побіду Турків під Скутарі. Чорногорці мали понести страти і лишили на побоєвищи дві гармати. Турки взяли до неволі 300 людий.
Солунь. Грецкий наслїдник престола візвав тутешну філію австро-угорского банку щоби віддала до єго розпорядимости всі гроші зложені там турецким правительством. Турецке правительство звернуло ся з проте-стом в сій справі до великодержав.
[Новорічні желаня для цісаря]
Прага (ТКБ). Посадник міста Ґрош прибув до намісника і зложив новорічні желаня для цісаря, котрий проявив незвичайні заходи в справі удержаня мира. Істория запише се велике дїло цісаря а людність з гордостю буде все згадувати про него. Дальше зазначив посадник конечність ческо-нїмецкої угоди. Намісник подякував за слова льояльности і желаня для цісаря і зазначив також, що всі повинні признати вагу усуненя народних спорів
Італійсько-сербське непорозумінє.
БІЛГОРОД. (Ткб. урядово). Сербське правительство як лише дізнало ся з донесеня аґенциї Стефані про інцидент в Дураццо, візвало сербські власти, щоби прислали подрібний звіт. Здаєть ся, шо інцидент не потягне за собою прикрих наслідків.
Петербург. Велику сензацию викликав тайний царский указ, яким лишав ся всяких прав і привілеїв брата царя, Мих. Олександровича, що мав бути наслїдником престола на випадок смерти царевича; єго майно буде сконфісковане, а він сам одержить титул графа Брюсова. Причиною сего мав бути морґанатичне подружє вел. квявя з п. Вульфер-товою: Супроти сего на другім місци що до прав росийского престола є вже вел. кн. Димитрій Павлович.
В росийських університетах.
ПЕТЕРБУРГ. (Прив. тел.) Мінїстер просьвіти поручив ректорови саратівського університету щоби зараз зложив свій уряд в руки одного з деканів. Причина не звісна.
Карність в росийській армії.
ТАШКЕНТ. (Прив. тел.) Почав ся процес 10 офіцирів саперів, обжалованих о невиконуванє служби підчас липневого бунту саперів.
Неспокій в Персиї.
ТЕБРІС. (Пет. Аґ.). Від кількох днїв населенє облягає телеґрафічний уряд і домагаєть ся від тегеранського правительства, щоби усунуло з Тегерану Бахтярів. Правительство не відповідає на телеґрами. Ходять чутки, що кочівничі племена в числі півтора мілїона людий готові до маршу на Тегеран, щоби прогнати Бахтярів.
Автономія Ірляндиї.
ЛЬОНДОН. (Ткб) Палата громад по оживленій дискусиї відкинула 294 голосами проти 197 додаток унїоністів до закона про home rule. Після того додатку закон не мав обовязувати в королївстві Ульстер.
Штутґарт (ТКБ). Ту і в Швабских Альпах відчуто вчера вечером легке землетрясенє.
ОГЛЯД
Мирові переговори.
Вчерашне засїданє мирової конференциї по 50 мінутах перервано, бо турецкі відпоручники твердили, що не можуть відчитати присланих їм інструкций.
„N. Pr. Presse" доносить з Льондона, що турецкі відпоручники бажають на мировій конференциї полагодити лише справу болгарско-турецкої границї, за те инші квестиї хотять трактувати окремо. Між иншим хоче Туреччина спротивитись полишеню новобазарского санджаку в руках Сербії і Чорногори. Відпоручники балканьского Союза запротестували проти сих намірів Туреччини.
„Die Zeit“ одержує з Льондона телєґраму, по якій Туреччина предложила Болгариї овладу Солуня замість Адриянополя, на що Болгария відповіла, що Солунь вже не належить до Туреччини і Туреччина не може Солунєм розпоряджати.
„Agence Orientale" оголошує розмову з предсїдником болгарского собранія Даневом, який заявив, що півостров Ґалїполї остане при Туреччинї, а також море Мармара остане турецким. Греция не заключила розєму з Туреччиною, бо конче хоче здобути Янїну.
„Local Anzeiger“ доносить з Льондона, що в квестиї Адриянополя др. Данев виступить з предлогою, що мечети і прилюдні турецкі памятники в Адриянополї мають одержати право екстериторияльности і стати ся личною власностию султана. В сей спосіб усунено би заміт Туреччини, що не може зречи ся землї, де находять ся гроби попередників султана.
Бюро Райтера довідує ся з дуже визначного болгарского жерела, що насупроти турецких поголосок, Болгария не думає заключати з Туреччиною нїякого окремого договору, противно годить ся зовсїм і у всїм з союзниками: між Болгариєю і Туреччиною може бути заключений договір лише на основі переговорів, ведених спільно із всїми союзниками.
Війна чи мир?
Часописи доносять, що мирова конференция радила в середу від 3 год. до 6 год. попол. Проводив грецький премієр Венїзельос. Іменем турецьких делегатів представив Решід паша нові услівя Туреччини, котрі здивували всїх готовостю до уступок в напрямі домагань балканських держав. Туреччина годить ся на домаганя держав щодо Македонїї, годить ся на автономію Альбанїї в границях, які пропонував балканський союз; але не годить ся віддати Солуня, а щодо Крети обстає при попередних постулятах: справу піддати під децизию великих держав. Цілком нема порозуміня щодо Тракії і Адриянополя. Турки готові уступити зі Скутарі і Янїни й віддати їх. Дефінїтивні інструкциї щодо Тракії Й Адриянополя Турки мають одержати від правительства аж півнійше. Слідуюче засїданє в пятницю.
Нетерпеливі балканські делеґати.
Бюро Райтера доносить, що балканські делеґати невдоволені як кажуть ізза дитинячого поведеня Турків. Данев заявив, що Болгари мусять мати Адриянополь, инакше зірветь ся переговори. Доки не порішить ся адриянопольського питаня, не будуть порушувати иншого питаня. Однак він пересьвідчений, що вкінці Турки уступлять. Турецькі делеґати, як доноситьDaily Mail, є доброї волі. Вони дуже бажають дійти до вислїдів, які покінчили би війну, але найбільшою перепоною є царгородське правительство,. яке ослаблюють молодотурки. Як Райтер доносить з Царгорода, всї делеґати післали Туреччинї пересторогу, щоби порозуміла ся зі со-юзниками. Росийський посол до сього напімненя долучив також пересторогу, де вказує на шкідні наслїдки, які проволока могла би мати в Малій Азиї. Ся російська пересторога, говорить Райтер дальше, вразила неприємно офіцияльні турецькі круги. В війску дальше відбуваєть ся аґітация за відновленєм війни, а молодотурецький комітет підпомагає сю аґітацию. Як доносять Райтер, радили балканські делєґати дня 30 м. м., які крокв підприняти в середу, коли турецьких предложень знова не можна буде приняти. Вони всї переконані, що мусїло станути ся щось поважного і що основи нового предпринятя усталені. Предложить ся Туркам свого рода ультіматум. Однак не виглядав так, щоби між делєґатами були такі ріжниці, як говорить се донесенє. Бо перед конференциєю всї ще зійдуть ся разом. Тоді вони ще раз радити-муть об тім, що вони мають робити супроти турецької системи проволїканя, яку очевидно ведуть Турки в тій цїли, щоби відсунути точку тяжести відвічальности та звалити якусь часть рішеня на великі держави, котре то рішенє повинно відносити ся лише до мирових делеґатів. Але як зі своєї сторони не хотіли би делєґати союза спричинити зірванє переговорів, таксамо не хочуть бути посьміховищем сьвіта, як кажуть, через те, що беруть участь у цїлком опереткових переговорах.
Конференция амбасадорів.
Амбасадори зійдуть ся четвер 2. с. м. по пол. в уряді анґлійского мінїстерства заграничних справ. Справа відмежованя Альбанїї буде предметом нарад конференциї амбасадорів аж тоді, коли покінчуть ся переговори між Австро-Угорщиною і Італією, які ведуть ся тепер в сій справі.
Положенє на Балкан
Болгарске війско що стоїть в Македонїї одержало приказ машерувати до Чаталджі. Два болгарскі полки полишено в Солунї, один вислано до Серес.
„Voss. Zeitung“ доносить з Царгорода, що положенє в Туреччинї є фатальне. Правительство тратить власть над населенєм. Турецкий сенат вислав депешу до росийского царя з просьбою, щоби вплинув на балканьский союз в напрямі обмеженя єго домагань.
До Берліна і Льондона наспіла вість, що Чорногорцї здобули (?) Скутарі. Турки мали зробити випад на чорногорскі становища, а рівночасно удало ся сербскому війскови вдерти ся до міста.
Майже певно, що ся вість неправдива. Але она характеризує горячі бажаня Чорногорців та й з неї видно, що під Скутарі дальше кипить борба.
На розпорядок сербского міністерства війни, всі обовязані до війскової служби, які належать до останного покликаня і котрі з початком війни були покликані лише на контрольні збори, тепер дістали візваня ставити ся до повненя ґарнїзонової служби.
Білгородска „Политика“ висловлює переконане, що Сербія може вже нині бути вдоволеною з вислїду війни, бо піднесла своє значінє в міжнароднім концерті, а одержавши доступ до Адриятику запевнить собі господарскі і полїтичні користи.
На остров Хіос вислала Греция більшу скількість війска, бо там ставляють ще Турки опір.
Як зачувати з Риму, 8 італїйських полків стоїть в поготові до висилки до Альбанїі.
Болгари в Македонії.
Три члени англійського балканського комітету обїздять тепер Македонію. Їхали через Солунь до Монастира, потім вернули ся назад до Солуня, поїхали дальше до Кавалї, відкіля задумують удати ся до Серес і Драми. Одначе Болгари заборонили їм відвіїувати сї міста, в котрих після сьвіжих вістий болгарські комітачі поводили ся дуже жорстоко. Делєґати заявили, що цїлию їх подорожі є підпомагати угнетених мужиків, в дїйсностя має делеґация післати звіт про теперішні обставини до Льондона. Молодотурецький колишній офіцир Джамбулят, що підчас свойого арештована застрілив полїцийного урядника, утїк в ночи. Тепер є в арешті ще лише один член комітету, редактор Джемаль Бей.
Румунїя і Болгария.
Румуньский мінїстер внїшних справ поїхав до Льондона, де мав конферувати з цїлим рядом полїтиків в справі румуньских домагань. Румунїя рішила ся не чекати довше і домагати ся, щоби Болгария управильнила справу румуньских домагань як найскорше. Напруженє відносин між Болгариєю і Румунією росте що раз більше. Настрій прилюдної опінїї в Румунії став що раз більше воро-жим для Болгариї. Румуньске правительство бажає домагати ся як найскоршого задосить-учиненя слушним домагавям Румунїї, бо хо-дить ту о невеликі лише приграничні области, що лежать при Добруджі.
„N. fr. Presse“ дізнає ся в Софії, що Болгария прикладає велику вагу до як найліпших відносин з Румунїєю. Прецінь Румунїя повинна заждати зі своїми домаганями аж до заключеня мира, бо ставленє сих домагань з цілим натиском в теперішній хвилі викликало би в Болгариї довготревале і глубоке розгоряченє проти Румунїї. Положенє в теперішній хвилі є таке, що відновленє війни балканьского Союза з Туреччиною є імовірне.
„N. fr. Presse“ дізнає ся, що болгарске правительство вже повідомлене Румунїєю що до домагань. Румунїя домагає ся відступленя простору 3.000 квадр. кільом. і охорони народних прав Куцоволохів в Македонії.
„Köln. Zeit“ доносить а Букарашту: Болгарске правительство повідомило румуньске правительство, що Данев має необмежену повновласть переговорів в румуньским послом в Льондоні в справі претенсий Румунїї. Конференция в сїп справі має відбути ся вже нині або завтра. Як далеко йдуть домаганя Румунїї, доси ще. не звісно. Однак запевнюють, що Болгария під певними условинами є готова до уступок.
Султан абдикує?
Magdeburger Zeitung доносить з Царгорода, що ходять там чутки про задумане уступленє султана по заключеню мира. Султан почуваєть ся змучений і бажав відпочати. Будучий султан Юсуф Ізедін задумує перевести зміну в наслїдстві престола в той спосіб, що престол діставав би усе найстарший син султана.
Австрия і Сербія.
Берлінська Vossische Zeitung доносять з Білгорода, що в Сербії панує велике невдоволенє з мирових переговорів з Австро-Угорщиною і в уступчивости в користь Болгариї. Пашіч сподіваєть ся, що його намірений виїзд увінчавєть ся успіхом.
Австрия і Росия
Льондонський кореспондент париськогоMatin-а пише, що між Австро-Угорщиною і Росиеє в альбанськім питаню є ще великі ріжниці поглядів так, що мало є надії, аби конференция амбасадорів вспіла ті перепони усунути.
Відносини Росиї до Австриї.
Про австрийско-росийскі відносини зачинає ся знова часописна балачка — знак, що cї відносини не зовсїм правильні — і далеко не так ідеальні, як би сего в інтересї загального мира треба побажати. Вчера — як доносить „Figaro“ — предсїдник мінїстрів Поанкаре нараджував ся з амбасадором Ізвольским. „Figaro“ вносить з сего, що ходить о переговори між Австро-Угорщиною і Росиєю в справі відкликаня тих заряджень, які поробили обі держави в граничних областях. Вмішанє Поанкарого є вислїдом місиї Сухомлїнова в Берлїнї. Сухомлїнов перед цїсарем Вільгельмом заявив, що до дня 14. сїчня с. ст. управа мінїстерства війни в Росиї мусить зробити рішучий крок в справі 250 тисяч людий, задержаних під оружєм від вересня. Се зависиме від Австро-Угорщини і від приязнїйшого уложеня відносин Росиї до Австро-Угорщини. Однак сі відносини можуть поправити ся лише тоді, коли будуть дані взаїмні запевненя щирости. Про Австро-Угорщиву звісно, що не бажав нїякого областного побільшеня ва Сходї, однак незвісно, яку має цїль Росия в виступах як опікунка Словян на Сходї. Французке правительство посередничить між обома кабінетами і надїє ся, що доведе до успішного вислїду.
Петербурскі двевнйки висловлюють обуренє ізза проекту Австро-Угорщини що до самоуправної Альбанїї. Дневники атакують ро-сийску дипльоматию в острих .словах і називають єї трусливою, підчеркуючи, що Австрия не перестає уоружувати ся і мимо предлоги зі сторони Росиї, не видала доси нї одного розпорядку в справі демобілїзациї війська. З сего слідує, що Австрия має якісь скриті(?)цїли і шукає лише нагоди до зачіпки. Вкінци дневники зазначують, що Австрия уділила позичку Китаєви через австрийскі банки, через те отже змагає до прискореня росийско-китайскої війни.
Неослявізм і Австрия.
Праські Narodrti Listy містять статю д-ра Крамаржа про задачі неослявізму. В тій статі завважує автор, що славянська ідея не є неприязна для Австриї, але Австрия мусять вести виключно австрийську
Самостійна Альбанїя.
Льондонський кореспондент дневника Echo de Paris дізнаєть ся, що віденське міністерство предложило правительствам великих европейських держав карту Альбанії, яку воно саме тепер опрацювало. Ся карта обійняв міста Скутарі, Прізренд, Іпек і Джакову.
„Дїло“, „Руслан“ 2.01.1913
24.01.2013