Четвер 2 н.ст. сїчня 1913 (20 ст. ст. грудня 1912).

Телєґрами. — Балкан. — Мирові переговори. — Назім паша вернув до головної кватири — Турецкі предлоги на мировій конференциї —Турецька побіда під Скутарі. — Грецкий наслїдник ві­звав філію банку — Новорічні желаня для цісаря — Італійсько-сербське непорозумінє. — Росия. —Тайний царский указ — В росийських університетах. — Карність в росийській армії. — Неспокій в Персиї. — Автономія Ірляндиї. — Землетря­сенє в Швабских Аль­пах — Oгляд — Війна на Балканї ­— Мирові переговори — Конференция амбасадорів. Нетерпеливі балканські делеґати. — Положенє на Балкан. — Болгари в Македонії. — Румунїя і Болгария. —Султан абдикує? — Австрия і Сербія. — Австрия і Росия. — Відносини Росиї до Австриї. — Неослявізм і Австрия. — Самостійна Альбанїя. 

ТЕЛЄҐРАМИ.

Мирові переговори.
ЛОНДОН. (Ткб.) Про вчерашне засїданє мирової конференцій оголошено такий урядовий комунїкат: Проводив Венізольос. Турецькі делє­гати предложили свої контпропозициї, над ко­трими раджено. Що до деяких точок осягнули порозумінє, а наради над деякими иншими точ­ками відложили до слідуючого засїданя.
ЛОНДОН. (Ткб.) Представник аґенциї Гаваса доносить про перебіг конференциї: Турець­кі делегати передовсім запропонували посеред­ництво великих держав. Делеґати союзників відповіли, що бажають вести переговори з турець­кими без чужої інтервенції. Турецькі делеґати уступили що-до питаня Македонії й Епіру. Спра­ва Тракії, іменно управильненє болгарсько-ту­рецької границі полишаєть ся ще до обговоре­ня. Турки бажають переговорювати об сім з Болгариєю. Обставали вони при тім, щоби Еґейські острови полишили ся при Туреччині. Ріше­нє що-до Альбанїї і Крети полишавть ся великим державам.
ЛЬОНДОН. (Ткб). Б. Райтера дізнаєть ся, що Турки в своїх змінених контрпропозициях, вручених на письмі, вносять що слїдує: 1) Відступленє области на захід від Адриянополя. 2) Альбанїя мав дістати автономію. Справу визна­ченя границь і політичної орґанізациї маєть ся застерегти великим державам. 3) Що-до адрия­нопольського віляєту Туреччина пропонує пере­говори з Болгариєю над усталенєм болгарсько-турецької границі Союзники обставали при на радах еп bloc, на що згодили ся. 4) Що-до Кре­ти треба спитати о думку великих держав. — Союзники заявили, що бажають самі звернути ся до великих держав, але Турки повинні перед тим зречи ся всіх прав до сего острова 5) Еґейські острови Туреччина вважав приналежни­ми до Малої Азиї і тому не може їх відступи­ти, — Союзники обставали при їх відступленю.
В нарадах над справою Адриянополя пред­ставники великих держав заявили, що загальникова уступка управильненя границї не вистар­чає і що Туреччина мусить на письмі усталити граничну лінію Решід паша що-до тої точки за­жадав в Царгороді нових інструкций. В пятни­цю мабуть конференция дістане мапу з гра­ничною лїнїєю, пропонованою Туреччиною.
ЛЬОНДОН (Ткб.) Б. Райтера дізнаєть ся що Решід паша заявив на вступі своєї декляра­циї, що для оминеня втрати часу уповновласне-ний заявити, що Туреччина готова згодити ся на те, шоби деякі справи, котрих не можна по­лагодити без її згоди, піддати рішеню великих держав. Потім відчитав предложеня, в котрих в послїдній точцї усталено, що вони творять не­віддїльну цїлість.
ЛЬОНДОН (Ткб.) Бюро Райтера додатково доносить, що союзники згодили ся на пропози­циї Туреччини щодо Альбанїї.
Царгород (ТКБ). Зачувши, що Болгарія дозволила на висилку ліків і харчів до Адрия­нополя, Мінїстер ВІЙНИ Назім паша з офіцирами штабу вернув до головної кватири під Ча­талджею.
Царгород. Турецкі предлоги на мировій конференциї звучали в тім напрямі, щоби рі­шенє справи передати великодержавам, а ли­ше що до Адриявополя і еґейских островів буде Туреччина прямо переговорювати з бал­каньским союзом.
На полишенє Адриянополя при Туреччи­ні мав найти ся спосіб.

Турецька побіда під Скутарі. 
ЦАРГОРОД. (Ткб.), Дневники доносять про нову побіду Турків під Скутарі. Чорногорці ма­ли понести страти і лишили на побоєвищи дві гармати. Турки взяли до неволі 300 людий.

Солунь. Грецкий наслїдник престола ві­звав тутешну філію австро-угорского банку щоби віддала до єго розпорядимости всі гро­ші зложені там турецким правительством. Турецке правительство звернуло ся з проте-стом в сій справі до великодержав.

[Новорічні желаня для цісаря]
Прага (ТКБ). Посадник міста Ґрош при­був до намісника і зложив новорічні желаня для цісаря, котрий проявив незвичайні захо­ди в справі удержаня мира. Істория запише се велике дїло цісаря а людність з гордостю буде все згадувати про него. Дальше зазна­чив посадник конечність ческо-нїмецкої уго­ди. Намісник подякував за слова льояльно­сти і желаня для цісаря і зазначив також, що всі повинні признати вагу усуненя народ­них спорів

Італійсько-сербське непорозумінє.
БІЛГОРОД. (Ткб. урядово). Сербське правительство як лише дізнало ся з донесеня аґенциї Стефані про інцидент в Дураццо, візвало серб­ські власти, щоби прислали подрібний звіт. Зда­єть ся, шо інцидент не потягне за собою прик­рих наслідків.

Петербург. Велику сензацию викликав тайний царский указ, яким лишав ся всяких прав і привілеїв брата царя, Мих. Олексан­дровича, що мав бути наслїдником престола на випадок смерти царевича; єго майно буде сконфісковане, а він сам одержить титул графа Брюсова. Причиною сего мав бути мор­ґанатичне подружє вел. квявя з п. Вульфер-товою: Супроти сего на другім місци що до прав росийского престола є вже вел. кн. Димитрій Павлович.
 

В росийських університетах. 

ПЕТЕРБУРГ. (Прив. тел.) Мінїстер прось­віти поручив ректорови саратівського універси­тету щоби зараз зложив свій уряд в руки од­ного з деканів. Причина не звісна.
 

Карність в росийській армії. 

ТАШКЕНТ. (Прив. тел.) Почав ся процес 10 офіцирів саперів, обжалованих о невиконува­нє служби підчас липневого бунту саперів.

Неспокій в Персиї.

ТЕБРІС. (Пет. Аґ.). Від кількох днїв насе­ленє облягає телеґрафічний уряд і домагаєть ся від тегеранського правительства, щоби усунуло з Тегерану Бахтярів. Правительство не відповідає на телеґрами. Ходять чутки, що кочівничі пле­мена в числі півтора мілїона людий готові до маршу на Тегеран, щоби прогнати Бахтярів.

Автономія Ірляндиї. 

ЛЬОНДОН. (Ткб) Палата громад по ожи­вленій дискусиї відкинула 294 голосами проти 197 додаток унїоністів до закона про home rule. Після того додатку закон не мав обовязувати в королївстві Ульстер.
 

Штутґарт (ТКБ). Ту і в Швабских Аль­пах відчуто вчера вечером легке землетря­сенє.

ОГЛЯД

Мирові переговори.
Вчерашне засїданє мирової конференциї по 50 мінутах перервано, бо турецкі відпо­ручники твердили, що не можуть відчитати присланих їм інструкций.
„N. Pr. Presse" доносить з Льондона, що турецкі відпоручники бажають на мировій конференциї полагодити лише справу болгар­ско-турецкої границї, за те инші квестиї хо­тять трактувати окремо. Між иншим хоче Ту­реччина спротивитись полишеню новобазар­ского санджаку в руках Сербії і Чорногори. Відпоручники балканьского Союза запротесту­вали проти сих намірів Туреччини.
„Die Zeit“ одержує з Льондона телєґра­му, по якій Туреччина предложила Болгариї овладу Солуня замість Адриянополя, на що Болгария відповіла, що Солунь вже не нале­жить до Туреччини і Туреччина не може Со­лунєм розпоряджати.
„Agence Orientale" оголошує розмову з предсїдником болгарского собранія Даневом, який заявив, що півостров Ґалїполї остане при Туреччинї, а також море Мармара остане турецким. Греция не заключила розєму з Ту­реччиною, бо конче хоче здобути Янїну.
„Local Anzeiger“ доносить з Льондона, що в квестиї Адриянополя др. Данев висту­пить з предлогою, що мечети і прилюдні ту­рецкі памятники в Адриянополї мають одер­жати право екстериторияльности і стати ся личною власностию султана. В сей спосіб у­сунено би заміт Туреччини, що не може зре­чи ся землї, де находять ся гроби попередни­ків султана.
Бюро Райтера довідує ся з дуже визначного болгарского жерела, що насупроти ту­рецких поголосок, Болгария не думає заклю­чати з Туреччиною нїякого окремого договору, противно годить ся зовсїм і у всїм з союзни­ками: між Болгариєю і Туреччиною може бу­ти заключений договір лише на основі пере­говорів, ведених спільно із всїми союзниками.

Війна чи мир?
Часописи доносять, що мирова конферен­ция радила в середу від 3 год. до 6 год. попол. Проводив грецький премієр Венїзельос. Іменем турецьких делегатів представив Решід паша но­ві услівя Туреччини, котрі здивували всїх го­товостю до уступок в напрямі домагань балкан­ських держав. Туреччина годить ся на домаганя держав щодо Македонїї, годить ся на автоно­мію Альбанїї в границях, які пропонував балканський союз; але не годить ся віддати Солуня, а щодо Крети обстає при попередних постуля­тах: справу піддати під децизию великих дер­жав. Цілком нема порозуміня щодо Тракії і Ад­риянополя. Турки готові уступити зі Скутарі і Янїни й віддати їх. Дефінїтивні інструкциї щодо Тракії Й Адриянополя Турки мають одержати від правительства аж півнійше. Слідуюче засї­данє в пятницю.

Нетерпеливі балканські делеґати.
Бюро Райтера доносить, що балканські де­леґати невдоволені як кажуть ізза дитинячого поведеня Турків. Данев заявив, що Болгари му­сять мати Адриянополь, инакше зірветь ся пере­говори. Доки не порішить ся адриянопольсько­го питаня, не будуть порушувати иншого пита­ня. Однак він пересьвідчений, що вкінці Турки уступлять. Турецькі делеґати, як доноситьDaily Mail, є доброї волі. Вони дуже бажають дійти до вислїдів, які покінчили би війну, але найбіль­шою перепоною є царгородське правительство,. яке ослаблюють молодотурки. Як Райтер доно­сить з Царгорода, всї делеґати післали Туреч­чинї пересторогу, щоби порозуміла ся зі со-юзниками. Росийський посол до сього напімне­ня долучив також пересторогу, де вказує на шкідні наслїдки, які проволока могла би мати в Малій Азиї. Ся російська пересторога, говорить Райтер дальше, вразила неприємно офіцияльні турецькі круги. В війску дальше відбуваєть ся аґітация за відновленєм війни, а молодотурець­кий комітет підпомагає сю аґітацию. Як доно­сять Райтер, радили балканські делєґати дня 30 м. м., які крокв підприняти в середу, коли ту­рецьких предложень знова не можна буде при­няти. Вони всї переконані, що мусїло станути ся щось поважного і що основи нового предприня­тя усталені. Предложить ся Туркам свого рода ультіматум. Однак не виглядав так, щоби між де­лєґатами були такі ріжниці, як говорить се доне­сенє. Бо перед конференциєю всї ще зійдуть ся разом. Тоді вони ще раз радити-муть об тім, що вони мають робити супроти турецької си­стеми проволїканя, яку очевидно ведуть Турки в тій цїли, щоби відсунути точку тяжести від­вічальности та звалити якусь часть рішеня на великі держави, котре то рішенє повинно від­носити ся лише до мирових делеґатів. Але як зі своєї сторони не хотіли би делєґати союза спричинити зірванє переговорів, таксамо не хо­чуть бути посьміховищем сьвіта, як кажуть, че­рез те, що беруть участь у цїлком оперетко­вих переговорах.

Конференция амбасадорів.
Амбасадори зійдуть ся четвер 2. с. м. по пол. в уряді анґлійского мінїстерства загра­ничних справ. Справа відмежованя Альбанїї буде предметом нарад конференциї амбасадо­рів аж тоді, коли покінчуть ся переговори між Австро-Угорщиною і Італією, які ведуть ся тепер в сій справі.

Положенє на Балкан
Болгарске війско що стоїть в Македонїї одержало приказ машерувати до Чаталджі. Два болгарскі полки полишено в Солунї, о­дин вислано до Серес.
„Voss. Zeitung“ доносить з Царгорода, що положенє в Туреччинї є фатальне. Пра­вительство тратить власть над населенєм. Ту­рецкий сенат вислав депешу до росийского царя з просьбою, щоби вплинув на балкань­ский союз в напрямі обмеженя єго до­магань.
До Берліна і Льондона наспіла вість, що Чорногорцї здобули (?) Скутарі. Турки мали зробити випад на чорногорскі становища, а рівночасно удало ся сербскому війскови вдерти ся до міста.
Майже певно, що ся вість неправдива. Але она характеризує горячі бажаня Чорно­горців та й з неї видно, що під Скутарі даль­ше кипить борба.
На розпорядок сербского міністерства війни, всі обовязані до війскової служби, які належать до останного покликаня і котрі з початком війни були покликані лише на кон­трольні збори, тепер дістали візваня ставити ся до повненя ґарнїзонової служби.
Білгородска „Политика“ висловлює пе­реконане, що Сербія може вже нині бути вдоволеною з вислїду війни, бо піднесла своє значінє в міжнароднім концерті, а одержавши доступ до Адриятику запевнить собі господар­скі і полїтичні користи.
На остров Хіос вислала Греция більшу скількість війска, бо там ставляють ще Тур­ки опір.
Як зачувати з Риму, 8 італїйських полків стоїть в поготові до висилки до Альбанїі.

Болгари в Македонії.
Три члени англійського балканського комі­тету обїздять тепер Македонію. Їхали через Со­лунь до Монастира, потім вернули ся назад до Солуня, поїхали дальше до Кавалї, відкіля заду­мують удати ся до Серес і Драми. Одначе Бол­гари заборонили їм відвіїувати сї міста, в ко­трих після сьвіжих вістий болгарські комітачі поводили ся дуже жорстоко. Делєґати заявили, що цїлию їх подорожі є підпомагати угнетених мужиків, в дїйсностя має делеґация післати звіт про теперішні обставини до Льондона. Молодо­турецький колишній офіцир Джамбулят, що під­час свойого арештована застрілив полїцийного урядника, утїк в ночи. Тепер є в арешті ще ли­ше один член комітету, редактор Джемаль Бей.

Румунїя і Болгария.
Румуньский мінїстер внїшних справ по­їхав до Льондона, де мав конферувати з цї­лим рядом полїтиків в справі румуньских до­магань. Румунїя рішила ся не чекати довше і домагати ся, щоби Болгария управильнила справу румуньских домагань як найскорше. Напруженє відносин між Болгариєю і Руму­нією росте що раз більше. Настрій прилюд­ної опінїї в Румунії став що раз більше воро-жим для Болгариї. Румуньске правительство бажає домагати ся як найскоршого задосить-учиненя слушним домагавям Румунїї, бо хо-дить ту о невеликі лише приграничні обла­сти, що лежать при Добруджі.
„N. fr. Presse“ дізнає ся в Софії, що Болгария прикладає велику вагу до як най­ліпших відносин з Румунїєю. Прецінь Румунїя повинна заждати зі своїми домаганями аж до заключеня мира, бо ставленє сих домагань з цілим натиском в теперішній хвилі виклика­ло би в Болгариї довготревале і глубоке роз­горяченє проти Румунїї. Положенє в теперіш­ній хвилі є таке, що відновленє війни бал­каньского Союза з Туреччиною є імо­вірне.
„N. fr. Presse“ дізнає ся, що болгарске правительство вже повідомлене Румунїєю що до домагань. Румунїя домагає ся відступленя простору 3.000 квадр. кільом. і охорони на­родних прав Куцоволохів в Македонії.
„Köln. Zeit“ доносить а Букарашту: Бол­гарске правительство повідомило румуньске правительство, що Данев має необмежену повновласть переговорів в румуньским послом в Льондоні в справі претенсий Румунїї. Кон­ференция в сїп справі має відбути ся вже нині або завтра. Як далеко йдуть домаганя Румунїї, доси ще. не звісно. Однак запевню­ють, що Болгария під певними условинами є готова до уступок.

Султан абдикує?
Magdeburger Zeitung доносить з Царгоро­да, що ходять там чутки про задумане уступ­ленє султана по заключеню мира. Султан по­чуваєть ся змучений і бажав відпочати. Будучий султан Юсуф Ізедін задумує перевести зміну в наслїдстві престола в той спосіб, що престол діставав би усе найстарший син султана.

Австрия і Сербія.
Берлінська Vossische Zeitung доносять з Білгорода, що в Сербії панує велике невдово­ленє з мирових переговорів з Австро-Угорщи­ною і в уступчивости в користь Болгариї. Пашіч сподіваєть ся, що його намірений виїзд увінчавєть ся успіхом.

Австрия і Росия
Льондонський кореспондент париськогоMatin-а пише, що між Австро-Угорщиною і Ро­сиеє в альбанськім питаню є ще великі ріжниці поглядів так, що мало є надії, аби конференция амбасадорів вспіла ті перепони усунути.

Відносини Росиї до Австриї.
Про австрийско-росийскі відносини зачи­нає ся знова часописна балачка — знак, що cї відносини не зовсїм правильні — і далеко не так ідеальні, як би сего в інтересї загаль­ного мира треба побажати. Вчера — як доносить „Figaro“ — пред­сїдник мінїстрів Поанкаре нараджував ся з амбасадором Ізвольским. „Figaro“ вносить з сего, що ходить о переговори між Австро-Угорщиною і Росиєю в справі відкликаня тих заряджень, які поробили обі держави в гра­ничних областях. Вмішанє Поанкарого є ви­слїдом місиї Сухомлїнова в Берлїнї. Сухомлї­нов перед цїсарем Вільгельмом заявив, що до дня 14. сїчня с. ст. управа мінїстерства війни в Росиї мусить зробити рішучий крок в спра­ві 250 тисяч людий, задержаних під оружєм від вересня. Се зависиме від Австро-Угорщи­ни і від приязнїйшого уложеня відносин Ро­сиї до Австро-Угорщини. Однак сі відносини можуть поправити ся лише тоді, коли будуть дані взаїмні запевненя щирости. Про Австро-Угорщиву звісно, що не бажав нїякого обла­стного побільшеня ва Сходї, однак незвісно, яку має цїль Росия в виступах як опікунка Словян на Сходї. Французке правительство посередничить між обома кабінетами і надїє ся, що доведе до успішного вислїду.
Петербурскі двевнйки висловлюють обу­ренє ізза проекту Австро-Угорщини що до самоуправної Альбанїї. Дневники атакують ро-сийску дипльоматию в острих .словах і нази­вають єї трусливою, підчеркуючи, що Австрия не перестає уоружувати ся і мимо предлоги зі сторони Росиї, не видала доси нї одного розпорядку в справі демобілїзациї війська. З сего слідує, що Австрия має якісь скриті(?)цїли і шукає лише нагоди до зачіпки. Вкінци дневники зазначують, що Австрия уділила позичку Китаєви через австрийскі банки, че­рез те отже змагає до прискореня росийско-китайскої війни.

Неослявізм і Австрия.
Праські Narodrti Listy містять статю д-ра Крамаржа про задачі неослявізму. В тій статі завважує автор, що славянська ідея не є непри­язна для Австриї, але Австрия мусять вести ви­ключно австрийську

Самостійна Альбанїя.
Льондонський кореспондент дневника Echo de Paris дізнаєть ся, що віденське міністерство предложило правительствам великих европей­ських держав карту Альбанії, яку во­но саме тепер опрацювало. Ся карта обійняв міста Скутарі, Прізренд, Іпек і Джакову.

„Дїло“, „Руслан“ 2.01.1913