Траґедія.

Малий фейлєтон

Волочуться траґедії по нашій землі. Волочуться вони й по нашій історії від найдавнійших її сумерків по нинішні чорні дні... Знали їх княжі часи, знала їх козаччина. Пережив їх нарід в шляхоцькому ярмі, переживав їх півсвідомо Тиролець Сходу, волік її за собою бездольний Іван, крівавиться нею Український Січовий Стрілець...

Український Січовий Стрілець!

Скільки гордих споминів звязало нас з тим іменем! Скільки сподівань, скільки мрій, а опісля скільки смутку і туги за лицарством з під прапора Червоної калини!...

Дні і ночі літали наші утомлені думки до них і за ними, блукали широкими степами України, дні і ночі наслухували ми, чи не привіються від них які вісти.

Минали дні, минали ночі...

Щойно події останніх днів прояснили дещо. Польські урядові звідомлення донесли, що частина галицької армії, опинившися в безвихіднім положенню між большевиками і польським фронтом, піддалася польському війську. "Про крок Українських Січових Стрільців — пише оден львівський денник — як і про долю, що їх стрінула по переході на польську сторону, не маємо до нині конкретних вісток. Крім вістки в звідомленню польського ґенерального штабу появилися неточні інформації в деяких польських часописах. З них довідуємося, що стрілецькі формації, які піддалися большевицькому командуванню находилися в останньому часі в околиці Єлисаветгороду, звідки поменшими ґрупами були висилані на фронт. Складалися вони з трьох бриґад: перша в околиці Романова і Чуднова, друга в районі Літиня, а третя на південь від Бару. Про судьбу першої бриґади нема в нас вірних вісток. Друга бриґада під проводом старшини Головинського вирушила з Літиня в напрямі Винниці, де большевицькі війська зустріли її стрілами. Сили большевиків були переможні так, що бриґада мусіла відступити. Третя бриґада, що находилася в околиці Бару, двинулася на місто в ту саму хвилину, коли з другої сторони напирали вже польські відділи полк. Янушайтіса. Та диверсія У.С.С. ввела большевицькі ряди в великий переполох, що вийшло на користь польських військ. Третю бриґаду Поляки обезоружили.

Про инші галицькі відділи нема досі певних даних. Остається ще ґрупа ґенерала Кравса під Тирасполем та ті відділи, що заняли Одесу".

Такі є покищо вістки про Українських Січових Срільців. А від вісток тих віє страшною, морозною траґедією...

Громадська думка