Малий фейлєтон
Я є ворог всяких зачіпок і сварки. Все здержую моїх товаришів, а особливо Хому Брута. Та де, де... До сеї пори була з ним біда, а тепер, коли вже сам "Вперед" признав, що Брут має патент на інтеліґента і вміє писати, пропало все. З Брутом не вдавайся в розмову, бо не переконаєш його. Та я таки спробував. Беру вчорашне число "Впереду" і деклямую Брутови, як наші фронтовці пильно зібрали причинки до своєї характеристики:
"Отруйний і фалшивий акорд — ліліпутні соціялісти з непропорціонально малим мозком — фронтовці-марксісти, яких соціялізму вчив Гершко Діяманд і Артур Гавзнер — на каламутних хвилях ділєтантизму, порожна амбіція, що згодом дійшла до низин злочинности, монополізування державної думки, недостача орієнтації, безсоромне банкротство, творять містичний соціялістичний фронт, щоби відвернути увагу українського робітництва від нової вавилонської неволі — українська соц.-дем. партія по вуха грязла в раболіпстві і холопстві супроти польської соц.-дем. партії. Микола Ганкевич раб і холоп ідеольоґії П.П.С — Семен Вітик небезпечний линвоскок — У.С.Д. прихвостні П.П.С. — злочинство тих малих людців — забажали стати історичними фіґурами, дієвими і передовими людьми революційної доби, диктатура тої мікроскопійної партії, доба зубковання, немовлячий вік — польський намул — папляють, що на їх довгий язик заблукається, в стадії умової недуги — пересічний громадянин перемінюється в істеричну бабу в споднях — безлично і глуповато — декувалися в ріжних місцях і на ріжних добрих становищах — умовий розстрій — злочинне зідіотіння тяжка умова недуга — щоби покинути невдячну політику, до якої не доросли."
Я зробив довшу павзу.
— А що товаришу Брут, пригадуєте сі мельодії?
— Вас дивує богослове, — каже Брут — що вірна і влучна характеристика соціялдемократичних великанів так припала до вподоби їм самим, що аж передрукували? Не дивуйтеся; це бачите така історія, як у тій пословиці: Не показуй пугачеви зеркала, він і сам знає, що гарний... Так і з нашими соціял-демократами...
Громадська думка
23.04.1920