Символізм залишається популярним – саме під Великдень американці вербальним апаратом держсекретаря Марка Рубіо сказали, що «вмивають руки», бо втомилися від війни в Україні. З цього нащадка кубинських емігрантів Понтій Пілат такий собі, але Голгофі то байдуже. Огляд подій тижня в Україні.
План тижня
Кепський апетит і пригнічений стан, якщо вірити професорові Преображенському, викликало в 1925 році читання радянських газет. Рівно через сто років подібні симптоми з’являлися після ознайомлення з американською (і не лише) пресою.
Видання Wall Street Journal оприлюднило інформацію, яка нібито була передана українській делегації під час останньої зустріч перемовників у Парижі. Відповідно до написаного в конфіденційному документі, Сполучені Штати пропонують «сторонам конфлікту» багато нелогічного.
На думку авторів документа, необхідно визнати Крим російським, а вогонь припинити на лінії сучасних ліній зіткнень. Якщо Крим російський, бо там (за спостереженнями американців) переважна більшість населення говорить російською, то РФ може претендувати ще й на окремі квартали в Нью-Йорку чи Хайфі, Іспанія «повертає в рідну гавань» території від Акапулько до мису Горн, а Португалія робить те саме з Бразилією чи Анголою. Про Велику Британію американцям краще не згадувати.
«Сучасні лінії зіткнень» також непевний момент, бо вони змінюються щодня, і як їх зафіксувати – незрозуміло. В американському плані не передбачається визнання російськими чотирьох анексованих областей, але й нема вимоги, щоб росіяни пішли з цих територій, тобто цей пункт ні про що.
Абсурдно виходить з Запорізькою атомною електростанцією – американці пропонують зробити територію довкола об’єкта нейтральною, але під контролем США. Авторові такої фрази пасувало б її ще раз перечитати і включити кнопку del, бо «нейтральний» і «під контролем» ніяк не дружать.
Росіяни чи не найбільше втішилися від пункту плану щодо неможливості членства України в НАТО, і то вже їхні проблеми – від Фінляндії (вічно нейтральна країна, яка стала членом Альянсу «завдяки» РФ) до другої столиці країни-агресора патиком докинути можна, але то окупантів не бентежить. І зі сказаного напередодні варто згадати генерального секретаря НАТО Марка Рютте: «Шлях України до НАТО незворотній. Такий був результат Вашингтонського саміту, і нічого не змінилося».
Переговори тижня
Що ж до згаданих перемовин у столиці Франції, то в Єлисейському палаці були присутні керівник Офісу президента Андрій Єрмак, міністр оборони Рустем Умєров та міністр закордонних справ Андрій Сибіга. Єрмак з цього приводу відзвітував: «Працюємо в Парижі. Разом з міністром закордонних справ Андрієм Сибігою та міністром оборони Рустемом Умєровим обговорили з колегами з Великої Британії, Німеччини та Франції припинення вогню й гарантії безпеки.
У переговорах в Єлисейському палаці від наших партнерів взяли участь представники країн, які входять до "Коаліції охочих": дипломатичний радник президента Франції Емманюель Бонн, радник з питань національної безпеки прем’єр-міністра Великої Британії Джонатан Павелл і радник з питань національної безпеки Федерального канцлера Німеччини Єнс Пльотнер».
На арго журналістів такі заходи називаються «паркет» – там говорять про все і нічого, але коли Wall Street Journal підкидає «інсайдерську інформацію», то іноді стає цікаво. Ще трохи цікавості додав «робочий обід» президента Франції Емманюеля Макрона, спеціального представника президента США Стіва Віткоффа та держсекретаря США Марко Рубіо, які також приїхали на зібрання. В недалекому майбутньому, можливо, буде конкретна інформація і щодо цього засідання.
Пропозиції тижня
Іноді цікаві заяви робляться не в Парижі, а в телевізорі. Так, спробувала пояснити співвітчизникам свою роботу віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції – міністерка юстиції Ольга Стефанішина.
Інтрига з договором про корисні копалини, які цікаві американцям, бо американці цікаві українцям, тримається. «Це сам по собі позитивний знак, що консультації відбуваються. З того, що можна говорити на даному етапі: українська делегація мала можливість донести до американської сторони всі пропозиції, які ми готували в Києві, які було погоджено. Всі вони були предметом обговорення», – повідомила Стефанішина.
Чиновниця згадала про «досягнення згоди» у цьому питанні – і стало зрозуміло, що говорити про все під землею, яке є в Україні, будуть ще дуже довго, бо люди з гарною пам'яттю мають знати, що в березні та сама Ольга Віталіївна казала: «Угода готова, по тексту не ведуться зміни. Переговори закриті. Американська сторона не визначилась з тим, коли, в яких умовах вони хочуть її підписати на даному етапі. Україна готова до підписання будь-коли».
Перемир’я тижня
З іноземної преси почали, нею і закінчимо, і нехай апетит з настроєм будуть кепськими. Інститут вивчення війни і The Telegraph розповіли українцям, що сподіватися на припинення бойових дій з боку росіян може тільки Дональд Трамп, бо в нього багата уява.
Підтримав іноземців речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий, який нагадав, що 25 березня стартувало таке собі «енергетичне перемир’я». Потім росіяни 30 разів гатили по українських енергетичних об’єктах.
«Великоднє перемир’я» від «енергетичного» відрізнялося лише назвою. Окупанти дуже обмежено почекали, аби бити по Одесі, Херсону і Миколаєву.
Наступні ідеї стосовно припинення вогню можуть здивувати тільки максимально наївних людей.