Ліки будуть швидше за вакцину

Перші випадки інфікування коронавірусом, відомим сьогодні як Covid-19, були зафіксовані 31 грудня 2019 року у Китаї, хоч тепер кажуть, що значно раніше. Втім, за останні 2,5 місяці проблема з внутрішньокитайської переросла до світової. Нині кількість інфікованих у світі наближається до позначки у 150 тисяч людей, померло 5 тисяч. І якщо на початках розповсюдження вірусу, який у ВООЗ уже називають пандемією, передував Китай, то нині епіцентром поширення інфекції стала Італія. У цій країні тільки за останню добу зафіксовано близько 2 тисяч нових заражень, вже померло більше як 1200 людей. В країні оголошено карантин. Учені всього світу нині намагаються винайти ліки і вакцину від небезпечного коронавірусу. Фахівці кажуть, що для цього потрібно щонайменше один рік. Але гарантії того, що це вдасться зробити, ніхто не дає. Мовляв, у світі є багато вірусів, таких як ВІЛ, чи гепатит С, вакцин і ліків від яких не існує. Багато європейських країн вже закрили кордони, США і Іспанія за останні 12 годин повідомили про введення надзвичайного стану.

Україна на цьому тлі виглядає дуже безпечною країною, попри перший смертельний випадок від Covid-19, зафіксований у п’ятницю. Офіційні дані кажуть про три інфікування з поміж кількох десятків перевірених. Але дуже багато українців сумніваються, що дані про кількість інфікованих, які озвучує держава, є коректними. Люди підозрюють, що влада приховує справжню кількість хворих.

 

Володимир Курпіта, кандидат медичних наук, лікар-інфекціоніст, екс-голова Центру громадського здоров’я МОЗ.

У розмові із Z поділився своїми міркуваннями щодо довіри до офіційних українських даних про кількість інфікованих і померлих через Covid-19, вірогідності винайдення вакцини і ліків, доцільності всеукраїнського карантину і численних запитаннь про поведінку коронавірусу, відповідей на які наразі медицина не має.

 

 

Пане Володимире, які підстави довіряти цифрам, якими оперує МОЗ, і як так вийшло, що у маленької Андорри і величезної України ще кілька днів тому була однаково мінімальна кількість інфікованих?

 

— Якщо ми говоримо про методи тестування, то вони є стандартизованими. В Україні використовують ті ж самі методики, які використовують у світі. Проведення самого тесту у мене особисто не викликає запитань, але для того, щоб результат був достовірним, потрібно мати дві ключові складові. Перше — це правильно взяти матеріал для дослідження, зразок; друге — правильно його транспортувати. Правильність впливає на результат тестування. Це перше, що варто зазначити. Друге – це кількість тестувань. Досвід свідчить: що більше тестів роблять, то більше виявляють (інфікованих на коронавірус), тому потрібно зрозуміти, скільки все-таки тестів було проведено.

 

Сьогодні, наприклад, в Італії проводять тестування на коронавірус усіх хворих, які померли від пневмонії, навіть якщо в них не було діагностовано чи запідозрено коронавірус при житті.

 

Є питання щодо тих, хто подорожує. На жаль, ми живемо у бідній країні, у нас не так багато людей, які їздять за кордон. А більшість з тих, які все ж виїздять за межі України, локалізуються там у великих містах. Якщо ми говоримо загалом про Україну, то тих, хто подорожує, дуже мало. Для нас нині важлива підготовка до Великодніх свят, оскільки зазвичай у цей період до України повертається велика кількість заробітчан, які можуть принести хвилю інфекції.

 

Тобто все ж не слід ототожнювати поняття кількості діагностованих і кількості хворих?

 

— Коректніше говорити про те, скільки діагностовано. Зараз офіційна статистика саме про це і говорить: є кілька лабораторно підтверджених випадків. Скільки таких випадків може бути насправді у нас? Моделювання ніхто не проводив і відповідь на це запитання ніхто дати не може.

 

То чому так мало випадків інфікувань?

 

— Для встановлення діагнозу коронавірус є спеціальний наказ ВООЗ, який визначає клінічні, епідеміологічні і лабораторні особливості захворювання, що дає підставу робити підозру, ставити під сумнів чи верифікувати діагноз. Чому я все ж таки думаю, що статистика наша більш-менш правильна? Припустимо, влада намагається приховати коронавірусну інфекцію, якої в країні дуже багато. Але коли ми подивимось на тренди щодо респіраторних захворювань, які регулярно публікує Центр громадського здоров’я, то ми не побачимо зростання. Навпаки, іде тенденція до зниження респіраторних захворювань в Україні. Це є непрямою характеристикою, що все-таки у нас, можливо, немає такої великої кількості випадків інфікування коронавірусом.

 

Узагальнюючи відповідь, назвав би два чинники низької інфікованості: українці менше подорожують, до нас приїжджає менше туристів.

 

Особливість Covid-19 в тому, що він подолав видовий бар’єр і може передаватися від тварин до людини і навпаки. Якою для вірусу є принципова різниця між клітинами людини і інших савців? Що призвело до великих можливостей його передавання?

 

— Від багатьох вірусів немає вакцин. Від аденовірусної інфекції, від РС-вірусу (респіраторно-синцитіальної інфекції). Вони всі викликають респіраторні захворювання. Від коронавірусів теж немає вакцин, хоча вони відомі науці вже упродовж тривалого часу. Щонайменше близько тридцяти штамів вірусу є патогенними для людини (тобто здатними викликати інфекційний (інвазійний) процес в організмі, у якому вони перебувають). Умовно кажучи, не в цьому суть проблеми, але це одна з пересторог, яка зараз є.

 

Щодо подолання міжвидового бар’єра, є у більшості вірусів така особливість – змінюватися. Тобто через мутації вони змінюють свої властивості. Найяскравіший приклади – це віруси гепатиту С, ВІЛ, які дуже змінні. Саме тому проти них важко створити вакцину. Якщо ми говоримо про вірус грипу, то він змінюється щороку, з’являються нові штами.

 

Коронавіруси були відомі і раніше. З ними були пов’язані два великих спалахи інфекцій. Мова, зокрема, про атипову пневмонію, яка була в середині 2000 років. У 2011 році був зареєстрований спалах, який називається близькосхідний респіраторний синдром (MERS). Тобто відомі нам раніше SARS i MERS — це теж коронавіруси, але вони не набули такого масового поширення, як Covid-19. Відбулася зміна в гені, який підвищує ймовірність проходження вірусу в клітину. Він живе одночасно у двох вимірах: в живій і в неживій матеріях. Тобто основною властивістю живого є здатність розмножуватися. Віруси, на відміну від інших живих істот, не можуть розмножуватися самі по собі. Для цього вони повинні потрапити у клітину господаря. У Covid-19 з’явилася здатність дуже легко проникати у клітину господаря. І це є такою ознакою, яка може характеризувати дуже швидке поширення цієї інфекції.

 

На початках його розповсюдження це не було зрозуміло, оскільки одразу він швидко уражав легені, тобто виникала пневмонія. Мова саме про вірусну пневмонію, яку фактично вилікувати неможливо. Наразі немає ліків, аби її вилікувати. Це є проблемою людства на цей момент. Мова не тільки про Covid-19. Просто на прикладі цього вірусу ця проблема яскраво проявляється.

 

Отже, чому віруси змінюються, руйнується міжвидовий бар’єр? Це пов’язано з мутаціями, які виникають в генах самого вірусу. Мутації можуть бути спричинені дуже багатьма чинниками: підвищенням зовнішньої температури, зміною клімату, впливом хімічних речовин, застосуванням дезінфектантів, застосуванням якихось ліків тощо. Як тільки у вірусі з’являється мутація, у нього виникають нові можливості, які не зрозумілі медикам, науковцям. І цей факт завжди викликає паніку. Навіть, скоріше, не паніку, а професійний інтерес з погляду того, що далі відбуватиметься. Для того, щоб вивчити властивості, потрібно хоча б два-три місяці часу.

 

Якщо проти багатьох вірусів немає вакцини, то якою є вірогідність, що і проти цього вірусу вакцини не винайдуть?

 

— Для того, щоб створити вакцину, необхідно знайти таке місце у вірусі, яке найменше змінюється, мутує, найстабільнішу його частинку. Якщо це вдасться, то процес буде запущений (щодо винайдення вакцини). Зараз є декілька претендентів на винайдення вакцини у США, Японії, Австралії, Таїланді, Китаї. Потенційні вакцини пройшли перший етап випробування. А загалом має відбутися декілька етапів. Наразі вони показують хороші результати в дослідженнях щодо окремих людей. Але для того, щоби говорити про масове застосування вакцини, необхідно мати не індивідуальну реакцію, а реакцію популяції. Тоді можна буде говорити, що загалом для групи, умовно кажучи, жителів Китаю, чи жителів України, чи жителів США ця вакцина захищає 80% людей, якщо її застосовувати.

 

Результати дослідження, яке зараз триває, не можна оцінити через один-два місяці. Думаю, що вони стануть відомі через один-півтора року. З іншого боку, є приклад з вірусом Ебола, коли вакцина була розроблена, проте результати її дослідження не були завершені. Та, не зважаючи на це, медики дозволили її застосовувати, адже довели, що вона допомогла окремим людям.

 

Не відкидаю, що подібним чином вчинять і щодо вакцини проти Covid-19. Дозволять її застосування, коли ще не буде остаточних результатів її дослідження.

 

Наскільки висока ймовірність винайдення ліків?

 

— Вона вища, ніж створення вакцини, оскільки сучасна фармакологія просунулась дуже далеко, нині геном вірусу розшифрований, ми точно знаємо, які в ньому є ферменти. Зважаючи на великі успіхи, які були в лікуванні інших вірусних інфекцій упродовж останнього часу, то такі таргетні дослідження будуть ефективними.

 

Респіраторні гострі інфекції – це часто сезонні явища, вони загострюються восени і взимку. Чи можна таке саме говорити про вірус Covid-19? Може, з потеплінням він піде на спад?

 

— З погляду епідеміології, абсолютно логічно, що взимку відбувається сезонне підвищення респіраторних захворювань. Але за цим криється один міф. Всі вважають, що віруси люблять холод, тому вони розмножуються взимку більше. Насправді це не так. Більшість вірусів грипу, чи коронавірус розпочинаються у Південно-Східній Азії, де весь рік висока температура, висока вологість. В Європі, в Україні зокрема, підвищується захворюваність взимку, оскільки люди починають перебувати більш скупчено одне з одним у закритих приміщеннях. Що більше ми перебуваємо разом, то більша ймовірність, що ці віруси будуть передаватися від однієї людини до іншої.

 

Тільки-но стає тепло, як люди виходять на вулицю, збільшується кількість сонця – це те, ччого віруси не люблять. Але з настанням осені вони повертаються. Нині багато спеціалістів  прогнозують, що, починаючи з квітня, ми будемо мати зниження захворюваності, у тому числі на Covid-19, але на це можуть впливати багато чинників.

 

Відверто кажучи, я скептично ставлюся до тих заходів, які у нас в країні нині оголошені і які триватимуть до 3 квітня. Хоча сезон повернення заробітчан розпочнеться з 10-го квітня разом з початком підготовки до Великодніх свят. Потенційно саме цей період небезпечніший щодо розповсюдження інфекції. Але, якщо буде тепла погода, люди будуть перебувати на вулиці, більше провітрювати приміщення, то відбуватиметься зниження захворюваності. Зазвичай десь із 20-го тижня, це травень, ми реєструємо дуже низьку захворюваність на ГРВІ та грип. Але якщо ми подивимося взагалі на респіраторні захворювання, то в епідеміології і в Центру громадського здоров’я є таке поняття, як тяжкі респіраторні гострі інфекції. Від початку року в Україні зареєстровано 520 випадків тяжких респіраторних гострих інфекцій, і це якраз потенційно ті люди, які мали би бути протестовані на коронавірус.

 

Тяжко переносять хворобу і помирають здебільшого літні люди. При тому, що діти також належать до групи ризику, кількість виявлених хворих серед них чи не найменша з-поміж усіх вікових груп. Як можна пояснити таку вікову вибірковість впливу цього вірусу?

 

— Справді, статистика підтверджує, що серед пацієнтів, старших за 60 років, зростає ймовірність тяжкого перебігу або летальних випадків. Це не означає, що діти чи молоді люди не інфікуються. Вони інфікуються, але у більшості випадків вони все-таки переносять недугу у легкій формі. Нині складно сказати, чому так. Що старшими ми стаємо, то більше у нас накопичується проблем з організмом.

 

Інфікування Covid-19 супроводжуються імуносупресією. Чи не означає це, що в організмі хворої людини не утворюються антитіла? Відтак чи виникатиме хвороба з кожним новим потраплянням вірусу в організм, навіть якщо людина вже хворіла?

 

— У будь-якому разі, при контакті з інфекцією формуються антитіла. Інше питання, чи ці антитіла остаточно знищують вірус, чи можуть існувати постійно з ним. Наведу приклад ВІЛ. При ВІЛ-інфекції утворюються антитіла, але вони не знищують вірусу. При вірусному гепатиті С утворюються антитіла, але вони не знищують вірусу. 99% людей інфіковано вірусом герпесу, ми можемо це виявити за антитілами, але вони не знищують вірусу. Причин декілька. По-перше, віруси змінюються, отже, антитіла, які утворюються, є доказом того, що контакт відбувся. В той же час, вірус може так змінитися, що фактично ці антитіла його можуть не помічати, не виявляти. По-друге, важлива тривалість зберігання цих антитіл. Звичайно, дуже важко говорити про те, що через 4-8 тижнів виявили повторне інфікування (з причин браку досліджень на цю тему, — ред.). Окрім того, на цей момент наука не має відповіді – чи може бути здорова людина носієм коронавірусу, тобто переносить його, але сама не хворіє, не має симптомів захворювання. Саме тому невідомо, чим спричинене повторне інфікування людей.

 

Відомо, що люди із супутніми захворюваннями, пов’язаними зі слабким імунітетом (ВІЛ, діабет тощо) потрапили до групи підвищеного ризику. А як на інфікування коронавірусом реагують організми тих, чиї хвороби навпаки пов’язані із надмірною імунною активністю (автоімунні захворювання)? Ці люди також надміру вразливі чи, навпаки, мають більше шансів на одужання від інфікування Covid-19?

 

— Я не можу відповісти на це питання зараз, бо відповіді на нього, як і на багато інших щодо Covid-19, поки що немає. Можливо, на підставі нових даних з Південної Кореї чи Китаю з’являться нові свідчення, які допоможуть відповісти в тому числі на це запитання.

 

Учені досі шукають так званого «нульового» пацієнта. Чому це так важливо?

 

— Вірус мутує. Для епідеміології дуже важливо побудувати ланцюжки мутації. Наприклад, якщо це тваринний штам коронавірусу, то чому людина інфікувалася? Інфікування відбулося у тварині чи все ж у людині? Чи були якісь фактори, які впливали на людину, коли вона інфікувалася? Цей пошук як пошук святого Грааля, який, можливо, ніколи не дасть результату, але ідея важлива. Адже що ж було у людини таке, що змусило вірус мутувати і інфікувати цю людину? Це б дало відповідь на питання, як з цим вірусом можна було б боротися.

 

Виявлено, що коронавірус має триваліший інкубаційний період, ніж грип чи будь-яке ГРВЗ. Чи може це свідчити про схожіть Сovid-19 з вірусами кору, краснухи, вітряної віспи?

 

— Інкубаційний період вірусу – 14 днів. У 80% випадків захворювання розпочинається на 5-6 день від інфікування. Так, це трошки більший період, ніж для грипу. Більше схожий з вітрянкою, кором. Зараз виявлені поодинокі випадки, коли захворювання розпочинається пізніше завершення цього періоду. Цьому можуть бути два пояснення: 1) при детальному вивченні не були враховані потенційні контакти, які були в цей короткий період; 2) особливі умови, в яких вірус пізніше розвивається. Які саме це умови, поки що  незрозуміло. Це новий вірус…

 

Чи є альтернатива обсервації у 14 днів, яку зараз застосовують задля профілактики розповсюдження вірусу?

 

— Самоізоляція може бути альтернативою в тому числі, але це, по суті, аналог обсервації. Оскільки зараз ще точно не відомо, у яких конкретно клітинах вірус може розмножуватися, то на цей момент альтернативи обсервації немає.

 

Так чи інакше, попри всі випадки виявлення коронавірусу в Україні, наразі у нас немає епідемії. З огляду на це, наскільки виправданими є карантинні заходи, які були оголошені спочатку в Києві, а потім і по всій Україні? Чи не є це більшим поштовхом до панічних настроїв, ніж розповсюдження самого вірусу?

 

— У будь-якому разі, будь-які обмежувальні заходи зменшують ризик контактів. Окрім цього, є політична відповідальність уряду. Для нього обидві ситуації в питанні вводити чи не вводити карантин є програшними. Тобто якщо він не оголошує обмежувальних заходів, всі починають кричати про те, що уряд про нас не турбується і порівнювати з іншими країнами світу, де такі заходи оголошені. З іншого боку, введені заходи, напевно, не виправдані, оскільки в нас немає можливості уберегти дітей від контактів з іншими людьми. Так чи інакше, менш програшним варіантом є введення обмежувальних заходів. Можливо, не потрібно було це вводити по всій країні, а вибрати певні регіони. Чому це оголосили у Києві? Думаю, це була політична заява, яка не є настільки обґрунтованою. Тут ще питання, наскільки вистачить ресурсу для того, щоби забезпечити дотримання цих заходів. Бо закрили кінотеатри, але залишаються працювати супермаркети, де люди скуповуватимуть продукти.

 

 

Розмовляв Олесь ОСТЕРСЬКИЙ

Горішнє зображення оприлюднена Лабораторією RML Національного інституту алергії та інфекційних захворювань (NІAІ) знимка коронавірусу, зроблена за допомогою просвітлювального електронного мікроскопа і розфарбована у ненатуральні кольрори. Жовті цятки то, власне, і є вірус.

Нижнє зображення це вірус зблизька. Тут на його поверхні можна розгледіти шипи, що нагадують сяяння навколо Сонця, яке теж називать короною.

 

14.03.2020